Відпрядати, -даю, -єш, сов. в. відпрясти, -пряду, -деш, гл. Прясть въ отплату за что, отрабатывать, отработать пряденіемъ. Сестро моя, сестро, де ти чого брала? Чи ти одшивала, чи ти одпрядала? Хто мені буде чужі мітки одпрядать?
Вольний, вольність, вольно. Cм. вільний, вільність, вільно.
Куря, -ря́ти, с.
1) = курча.
2) мн. курята = курчата (Cм. курча 2).
Кушнирський и кушнірський, -а, -е. Скорняческій. Цехи: різницький, коновальський, кушнірський, ткацький, шаповальський. Він і кушнірську роботу знає.
Поплюскнути, -ну, -неш, гл. Сплющиться, стать плоскимъ, щуплымъ. Калина зімою взяла та й поплюскла, — ягоди стали плисковаті, що й соку в їх не зосталось. Посуха захватила жито, а зерно й поплюскло.
Предків'я, -в'я, м. мн. Предки. Не ми, Діво Маріє, мучили Христа, мучили Христа наші предков'я. Cм. предок.
Торос, -су, м. = тарас.
Удача, -чі, ж.
1) Характеръ, натура, свойство. Таку вдачу йому Бог дав. Така вже вдача собача. Лучче п'ятак передачі, аби до вдачі. удачу до чого мати. Имѣть къ чему способность. Побачить, що.... хлопець або дівча до чого вдачу має.
2) Удача, успѣхъ. Уже, мо, з упруг пройшло, а вдачі не має, та й тільки — не ловиться риба.
Чїрка, -ки, ж. Порода утокъ.
Шпиталь, -ля и -лю, м. Богадѣльня. Шпиталі для слабих, убогих, калік. Про тебе і в шпиталях шепчуть.
