Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кінчастий

Кінчастий, -а, -е. = кінчатий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАСТИЙ"
Вернигора, -ри, м. Сказочный герой, переворачивающій горы. Мнж. 43. Драг. 256.
Відрубок, -бка, м. Отрубокъ.
Гра́мота, -ти, ж. 1) Грамота. У руках царська грамота. К. ЧР. 338. 2) Грамота, умѣнье читать и писать. Уже воно й грамоти бралось.
Да́лека Употребляется какъ существ., но безъ имен. пад. Не боїться ніякого далека. Забачив Бог і з далека, та ще з далекого далека.
Дерені́вка, -ки, ж. Кизилевая настойка. Пили сикизку, деренівку. Котл. Ен. IV. 32.
Перекинчик, -ка, м. Перебѣжчикъ, отступникъ, ренегатъ. Нині гордиш словом і віров моєю... Перекинчик з тебе, не мож тя любити. Гол. III. 454.  
Пінити, -ню, -ниш, гл. Пѣниться. Вода так і шумить, хвилями аж пінить. Чуб. II. 138.
Похорувати, -ру́ю, -єш, гл. Проболѣть нѣкоторое время.
Столярство, -ва, с. Столярное ремесло. Шух. І. 252.
Тверезо нар. Трезво. К. Бай. 153.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІНЧАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.