Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кінчастий

Кінчастий, -а, -е. = кінчатий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАСТИЙ"
Бісик, -ка, м. 1) Ум. отъ біс. 2) бісики пускати. Строить глазки, ухаживать: строить куры; разсыпаться мелкимъ бѣсомъ. Ном. № 8797. Полюбиться її він мосці і буде бісики пускать. Котл. Ен. І. 14. З парубками вже не та: зуби до їх скалить, бісики пуска. Стор. І. 53. Послала йому бісика очима. Мир. ХРВ. 63.
Заві́шальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Загні́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться. Ой загнівався мій миленький без причини на мене. Гол. І. 275.
Зачумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Очумѣть.
Зубожіння, -ня, с. Обѣднѣніе. Желех.  
Обікрасти Cм. обкрадати.
Показність, -ности, ж. Видъ, красивая наружность.
Поростаскувати, -кую, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Посмугувати, гу́ю, -єш, гл. Исполосовать. Вся пика, шия і руки посмуговані. Стор. II. 69.
Розглядувати, -дую, -єш, гл. = розглядати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІНЧАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.