Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кінчастий

Кінчастий, -а, -е. = кінчатий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАСТИЙ"
Виломити, -млю, -миш, гл. 1) Выломать, отломать. Вищиплю, виломлю клиновий лист. Мет. 297. 2) Сломать. Як була я в лужку, виломила ніжку. Рудч. Ск. II. 34.
Зрідка нар. Рѣдко, не часто, не густо. Ох і гаю мій, гаю, розсаджений зрідка. Чуб. V. 647.
Лихва́рство, -ва, с. Ростовщичество.
Потуркотати, -кочу́, -чеш, гл. 1) и 2) = потуркати. 3) Постучать; побарабанить.
Розчепіритися, -рюся, -ришся, гл. Растопыриться.
Тарілка, -ки, ж. 1) Тарелка. Там їли.... з нових кленових тарілок. Котл. Ен. І. 18. Хоч за копійку, та на тарілку. Посл. 2) Часть шерстобитнаго лука (Cм.). Черниг. у. Ум. тарілочка.
Уторицею нар. Вдвое. Усі віддали йому вторицею. Харьк.
Худосилок, -лка, м. Слабосильный.
Цільник, -ка, м. = сцільник.  
Шевдатися, -даюся, -єшся, гл. Путаться. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІНЧАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.