Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кінний

Кінний, -а, -е. Конный. Найменший брат піший піхотою за кінними братами уганяє. Дума. Покотились по базару кінні narodowi. Шевч. 197. Тут військо кіннеє валилось. Котл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІННИЙ"
Багул, -ла, м. Тюкъ. Отсюди положіть два багули. Шейк.
Гуртува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Соединять, собирать вмѣстѣ, въ одно общество, собраніе, въ одну толпу. Желех.
Латочка, -ки, ж. Ум. отъ ла́та.  
Мняку́шечка, -ки, ж. Ум. отъ м'якушка.
Незодягнутий, -а, -е. Неодѣтый. Мет. 273.
Повідьміти, -мі́ю, -єш, гл. Сдѣлаться вѣдьмой.
Поратівник, -ка, м. Спаситель; дающій помощь. ЕЗ. V. 60. Угоднику божий, поратівнику божий, поратуй мене! Шух. І. 38. Ум. поратівничок. ЕЗ. V. 109.
Пуць! меж., выражающее моментъ паденія, бухъ! Дивлюсь воно (вороненя) угору полетіло да й пуць на шию барану. Греб. 381. (П'яний) пуць на землю. Мир. ХРВ. 199. Пуць з неба! ось і ми, коли вам треба. Чуб. І. 248. А воно пуць з рук. Черк. у.
Спихати, -ха́ю, -єш, сов. в. зіпхнути, -пхну, зіпхнеш, гл. Спихивать, спихнуть, сталкивать, столкнуть. Мужик з печі спав — ніхто його не спихав. Ном. № 7050.
Устрявати, -ваю, -єш, сов. в. устряти, -ряну, -неш, гл. Вмѣшиваться, вмѣшаться, впутываться. Де що на добро людям починалось, туди він устрявав зараз. К. Гр. Кв. 14. В суєту він не встрявав. К. Псал. 97.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.