Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киянка

Киянка, -ки, ж. 1) Кіевлянка. 2) Богомолка, идущая на богомолье въ Кіевъ, или возвращающаяся оттуда. Понеділкує, черничить, киянок годує. Мкр. Н. 30. 3) Небольшой деревянный молотокъ у столяра. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Ум. кия́ночка. Я з Києва швачка, я з. Києва кияночка, а з города городяночка. Мет. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЯНКА"
Бородавник, -ка, м. Раст.: a) Clematis Vitalba L. ЗЮЗО. І. 119. б) Psilonema calycinum. ЗЮЗО. І. 133. в) Scleranthus annuus. Вх. Пч. І. 12.
Вирай, -раю, м. = вирій. Маркев. 18.
Додру́жбити, -блю, -биш, гл. Пробыть дру́жбою (Cм. Дру́жба во 2-мъ знач.) до какого либо случая. І ти дружбо, і я дружбо, оба сьмо сі дружби, ой вже ми ся додружбили вояцької служби. Гол. ІІ. 803.
Зміна, -ни, ж. 1) Перемѣна, измѣненіе. Левиц. І. (Правда, 1868, 496). Ой тому барвіночку нема цвіту зміни. Чуб. V. 104. 2) Смѣна.
Недбалість, -лости, ж. 1) Нерадивость, нерачительность, небрежность. Аже ж Петро своєю недбалістю пропав. Канев. у. 2) Беззаботность, безпечность. Чуб. І. 270.
Об'їсти, -ся. Cм. об'їдати, -ся.
Обчеркнути, -ся. Cм. обчіркувати, -ся.
Поприварювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и приварити, но во множествѣ.
Пуговиця, -ці, ж. Родъ мѣдной пуговицы съ ушкомъ; такія пуговицы употребляются для украшенія кожаныхъ сумокъ (табівок). Шух. I. 279, 284.
Хляп! меж. Хлопъ! Также выражаетъ ударъ. Хляп по пиці одного й другого. ЕЗ. V. 201.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.