Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кібець

Кібець, -бця, м. 1) Кобчикъ. Ой намостив кібець гніздо на високій тополі. Н. п. 2) Названіе одного изъ играющихъ въ дѣтской игрѣ въ перепелицю. Ив. 25. Ум. кібчик. Летять спастись в лісах обширних од злого кібчика когтей. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІБЕЦЬ"
Ара́бщина, -ни, ж. Арабскіе языкъ и литература, также вообще что-либо арабское. Такъ, къ заглавію одного изъ своихъ стихотвореній Кулишъ прибавляетъ: Взо́ром арабщини, т. е. подражаніе арабскому. К. Дз. 230.
Байдужно нар. Равнодушно, безразлично, индифферентно. Дивиться байдужно з високости. К. ЦН. 291. Роспитувала я селян про неї, але мені одказувано байдужно, мов про аби що. Г. Барв. 373.
Вайда, -ди, ж. Раст. lsatis tinctoria L. ЗЮЗО. І. 125.
Відрочити Cм. відрочувати.
Глумливий, -а, -е. Насмѣшливый. Міські все люде нещирії, глумливії. МВ. І. 75.
Лущ, -ща, м. пт. Fringilla coccothraustes. Вх. Пч. II. 10.
Оногдивай нар. 1) = оногди. 2) Позавчера. Вх. Лем. 444.
Пролизина, -ни, ж. = пролиз. Черк. у. Її ноги ввігнули тонкий лід, шурхнули в пролизину. Левиц. І. 470.
Спантеличити, -чу, -чиш, гл. Сбить съ толку. Чоловіка спантеличить мирськая суєта. К. ЧР. 138.
Удавні нар. Давно, нѣкогда.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.