Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кірчик

Кірчик, -ка, м. Ум. отъ коре́ць. Вх. Лем. 424.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІРЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІРЧИК"
Заволі́кування, -ня, с. = заволікання. Левиц. І. Кайд. С. 186.
За́дих, -ху, м. Удушье, астма. Вх. Лем. 415.
Задури́ти Cм. задурювати.
Зви́чка, -ки, ж. Привычка. Така звичка бісова. Мир. Пов. І. 116.
Зи́з, -за, м. 1) Косой, косоглазый. Лис, зиз, кутернога: як удасться що доброго — велика ласка пана Бога. Ном. № 8546. зи́зом диви́тися. Искоса посматривать.
Наверзти́ся, -зу́ся, -зе́шся, гл. Представиться, привидѣться, попасться. Як наверзеться на очі, то й куплю. Черк. у.
Плотиця, -ці, ж. = плітка. Вх. Пч. II. 19. Нехай щуки їдять руки, а плотиці білі лиці. Н. п. Ум. плоти́чка. Вх. Пч. II. 19.
Позряжати, -жаю, -єш, гл. То-же, что и зряжа́ти, но во множествѣ. Позряжає своїх дочок та й не надивиться на їх. Борз. у.
Похлібити, -блю, -биш, гл. Поддерживать кого, потянуть руку за кѣмъ. Я похлібив за ним. Черк. у.
Румак, -ка, м. Аргамакъ, ратный, боевой конь. Пришила свиня до коня та й каже: ось бо й я румак. Ном. № 7931.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІРЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.