Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кірчик

Кірчик, -ка, м. Ум. отъ коре́ць. Вх. Лем. 424.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІРЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІРЧИК"
Перекаламутити, -чу, -тиш, гл. 1) Возмутить, помутить. Перекаламутила воду. 2) Возмутить. Перекаламутили людей.
Переколоти, -ся. Cм. переколювати, -ся.  
Підлизуха, -хи, ж. Подлаживающаяся, заискивающая расположенія. Зміев. у. Панська підлизуха. Ном. № 13570.
Погромити, -млю, -миш, гл. Разгромить.
Подокошувати, -шую, -єш, гл. Докосить (во множествѣ).
Подубнути, -немо, -нете, гл. = подубіти. КС. 1882. IX. 568.
Позаду нар. Сзади, позади. Позаду зоставайся.
Сельбище, -ща, с. Поселеніе, мѣсто поселенія. Поосідали хуторами і сельбищами ті запорожці. Стор. Наш Хорол — як городок — ледаченький, а як сельбище, — то прехороше. О. 1861. VII. 187.
Ужиточний, -а, -е. Полезный.
Чиренка, -ки, ж. = чиранка. Вх. Пч. II. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІРЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.