Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кірчик

Кірчик, -ка, м. Ум. отъ коре́ць. Вх. Лем. 424.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІРЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІРЧИК"
Власть, -ти, ж. Власть. Божа власть, — що схоче, те й дасть. Ном. № 2431. Ой живу я, живу під Божою властю. Мет. 65.
Дві́чі чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть. Ном.
Деркачиня́, -ня́ти, с. = Деркача.
Діво́ха, -хи, ж. = Дівуля.
Дристоко́з, -зу, м. Раст. Crocus reticulatus. ЗЮЗО. I. 120.
Осуджувати, -джую, -єш, гл. = осуджати. Не осуджуйте, то й не будете осуджені. Єв. Л. VІ. 37.
Повтікати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Убѣжать (о многихъ). Люде повтікали з хати. Рудч. Ск. І. 12. Були на масніші вареники, та в піст на вербу повтікали. Ном. 2) Вытечь (во множествѣ). Були річки — повтікали, були ставки — повсихали. Чуб. V. 540.
Починочок, -чка, м. 1) Ум. отъ починок. 2) мн. Раст. Spiraea Filependula L. ЗЮЗО. І. 137.
Прогрішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. прогріши́тися, -шуся, -шишся, гл. Провиняться, провиниться. Ти любиш її, хоч вона й прогрішилась. Г. Барв. 344.
Стрічений, -а, -е. ні куми́ = стрітенні куми. Мил. 183.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІРЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.