Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кірчик

Кірчик, -ка, м. Ум. отъ коре́ць. Вх. Лем. 424.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІРЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІРЧИК"
Гота́р, -ру, м. Межа, граница. Желех.
Довгові́к, -ка, м. Долговѣчный, многолѣтній. Дуб-довговік. Ном. стр. 292, № 59.
Зи́чити, -чу, -чиш, гл. Желать, хотѣть. Нехай ті плачуть, що нам зле зичуть. Ном. № 2393. Старий Гуня доброго тобі здоров'я зичить. Стор. МПр. 140.
Курвити, -влю, -виш, гл. Распутничать. Як умер чоловік, давай вона курвити. Харьк. у.
Обночуватися, -чуюся, -єшся, гл. Стать на ночлегъ.
Онде нар. Вонъ тамъ. Він онде в шафі, але його відтіль трудно нам достати. Чуб. Ум. ондечки. Левиц. І. 100.
Уприщерть нар. Въ уровень съ краями. Черниг. г.
Утверджувати, -джую, -єш, сов. в. утвердити, -джу, -диш, гл. Утверждать, утвердить, укрѣпить. Утвердив ти мою долю мов ту гору серед моря. К. Псал. 66.
Хлист, -ту, м. 1) Щолканіе бича. Їде віз без коліс, а батіг без хлисту. Ном. стр. 302, № 434. 2) Прутъ, хлыстъ. Ум. хлистик. Жевжики обидва і голі — вашеці прогає — як хлистики. Котл. Н. П. 350.
Хробуватий, -а, -е. Шероховатый, неровный. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІРЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.