Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кірчик

Кірчик, -ка, м. Ум. отъ коре́ць. Вх. Лем. 424.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІРЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІРЧИК"
Воро́б'я, -б'я́ти, с. 1) = Гороб'я. 2) Маленькій ребенокъ (шутливо-ласкательное). Ум. Вороб'я́тко. А старая єго мати на кріселку сидить, маленькоє вороб'ятко на руках держить. Гол. І. 116.
Зі́рочний, -а, -е. Звѣздный. Еф. 13.
Зночі нар. Вчера вечеромъ. А я зночі пряла клоччє, а сьогоднє волос. Гол. III. 377.
Нестидник, -ка, м. Раст. Sithospermum officinale. Вх. Пч. І. 11.
Полазок, -зка, м. Полянка въ черномъ лѣсу. Вх. Лем. 452.
Попантрувати, -ру́ю, -єш, гл. Посторожить.
Поперечитувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и перечитати, по во множествѣ.
Упурнути, -ну, -неш, гл. Нырнуть.
Фармуга, -ги и фармуґа, -ґи, ж. Мучной отваръ пли жидкій крахмалъ, смѣшанный съ бѣлой глиной, чтобы она не стиралась послѣ помазки ею стѣнъ. Подольск. г. Ум. фармужка. Кіев. г.
Шмерка, -ки, ж. Раст. Pinns Рісеа L. ЗЮЗО. І. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІРЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.