Будівництво, -ва, с. Строительство, архитектура.
Гольо́нка, -ки, ж. Трубчатая кость.
Занату́житися, -жуся, -жишся, гл. Заупрямиться. А хоч і чує коли, то занатужиться та й мовчить.
Затина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. затну́ти и затя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Ударять, ударить. Скоро Лях-Бутурлак теє зачуває, Кушку Самійла у щоку затинає. Як до ліса доїжджає, дубиною затинає. Затяла її в пику. 2) Ударять, ударить рубящимъ или рѣжущимъ орудіемъ, начинать, начать рубить, рѣзнуть. 3) — кому́. Допекать, допечь, укорять, укорить. Хазяйка смика діда за рукав, щоб він уважив панотцеві, а хазяїн уговорює попа, щоб він не затинав старенькому. 4) Дѣлать, сдѣлать что съ энергіей, съ жаромъ. Сопілка зуба затинала. На вигоні дівчата затинають веснянки. Затинає по-лядськи.
Кардовник, -ка, м. Раст. Sparganium simplex L. и Sparganium ramosum L.
Криллячко, -ка, с. соб. Ум. Крылья. Вибрала голубка: таке й криллячко, таке й пір'ячко, така й голова, як в мого була.
Лебедик, -ка, м.
1) Ум. отъ лебідь. Біліє, як лебедик на воді проти сонця.
2) Родъ игры. Хоч у хрещика гуляє, хоч у лебедика бігає — усе не довго.
Міше́чок, -чка, м. Ум. отъ мішо́к.
Трепіток, -тка, м. Трепещущій. Сестриці дайте вінок трепіток.... ней ся трепоче, на кого хоче.
Ушнипитися, -плюся, -пишся, гл. Привязнуть къ кому, взяться за кого.
