Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кіт

Кіт, -кота, м. 1) Котъ. Є сало, та не для кота. К. ЧР. 92. 2) Кіт і мишка. Родъ дѣтской игры. Ив. 54. Ум. ко́тик, ко́тичок, коток, коточок, котусь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІТ"
Білість, -лости, ж. Бѣлизна. Желех.
Габлі, -лів, м. мн. = габлина. Желех. Вх. Зн. 9.
Горн, -на, м. см. Горен.
Грузя́вина, -ни, ж. = Грузота. Н. Вол. у.
Мши́тися, -мшу́ся, -мши́шся, гл. Расти густо подобно мху, быть мохнатымъ. Желех.
На́дпізь нар. Поздновато. Ото учора надпізь пішли ми додому. Левч. 110.
Потуркати, -каю, -єш, гл. 1) Поворковать. 2) Поговорить нѣкоторое время одно и то-же, не переставая.
Танцюристий, -а, -е. Любящій танцовать.
Хвизина, -ни, ж. Лента. Ти бач, яка широка хвизина. С. Бугаевка, Кіевск. у.
Хижак, -ка, м. Хищникъ. К. ПС. 6. Настигає хижаків у полі. К. МБ. 265. Хижаки добро його розносять. К. Іов. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.