Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кіт

Кіт, -кота, м. 1) Котъ. Є сало, та не для кота. К. ЧР. 92. 2) Кіт і мишка. Родъ дѣтской игры. Ив. 54. Ум. ко́тик, ко́тичок, коток, коточок, котусь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІТ"
Берца, -ци, ж. 1) = бер = кладка. На тій пропасті був перехід через малу берцу. 2) берци. Часть плуга (какая?) ЕЗ. V. 58.
Вж... Cм. уж...
Відмова, -ви, ж. 1) Отвѣтъ. 2) Отказъ.
Гергепнути, -пну, -неш, гл. = гегепнути. Лохв. у.
Дога́дочка, -ки, ж. Ум. отъ догадка.
Дру́женька, дру́жечка, -ки, ж. Ум. отъ дружка.
Змружити Cм. змружувати.
Котіль, -ля, м. Наружная плетеная воронка верши. Шух. І. 226.
Тасю-тасю! меж. = тась-тась. Тасю-тасю, качуре, додому! продам тебе жидові рудому. Н. п.
Хрякатися, -кається, гл. безл. Откашливаться. Від люльки хрякається, та й легше у грудях. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.