Головувати, -вую, -єш, гл. Быть въ должности головы.
Клювати, -клюю́, -єш, [p]одн. в.[/p] клюнути, -ну, -неш, гл.
1) Клевать, клюнуть. Їдять шляхту, клюють очі. Списав спину, що й курці нігде клюнути.
2) Биться (о пульсѣ). Вже жили не клюють.
Латаття, -тя, с. раст. a) Nymphaea alba. б) — жовте. Numphar luteum. в) Caltha palustris. Показувала їй ті лози над ставочком, ті листки широкого латаття по воді. Ум. лататтячко.
Мордува́вець, -вця, м. Мучитель. Завезуть дитину .... в чужу сторону і покинуть на Божу волю в руках учителів-мордувавців.
Носили, -сил, с. мн. Носилки. Ледве на носилах донесли.
Пляскач, -ча, м. = плескач 2. Пляскача дати.
Пожалитися, -люся, -лишся, гл.
1) Сжалиться надъ кѣмъ; пожалѣть кого. Ой пожалься, милий Боже, дівчиноньки молодої.
2) Пожалѣть чего. Пожалься, Боже, собаці білого хліба.
Старанкуватіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться изрытымъ оспою.
Татараковий, -а, -е. Относящійся къ татараку.
Шварок, -рку, м. У сапожниковъ: кусокъ камня употребляемый для приглаживанія каблука.
