Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кіс

Кіс, коса, м. Дроздъ черный, Turdus morula. Желех. кіс гривкастий. Дроздъ ошейниковый, Turdus torquatus. Вх. Лем. 424.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІС"
Догаря́ти I = Догоряти.
Кива, -ви, с. об. = кивун, кивуха.
Лакітка, -ки, ж. Лакомство, сласти.
Морю́ха, -хи, ж. 1) Дождевикъ, Bovista gigantea. Cм. моруха. 2) Гнилушка для подкуриванія пчелъ.
Наполо́хати, -хаю, -єш, гл. Напугать.
Понагулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и нагуля́ти, но во множествѣ.
Поприсідати, -даємо, -єте, гл. Присѣсть (о многихъ).
Почереватіти, -тіємо, -єте, гл. Сдѣлаться брюхатымъ (о многихъ).
Чорноклен, -на, чорно́кленок, -нка, м. Дерево: а) Пакленъ, Acer campestre L. Вх. Пч. І. 8. б) Acer tataricum L. ЗЮЗО. І. 109.
Чорноус, -са, м. Черноусый мужчина. Да нема ж мого ляха чорноуса. О. 1861. XI. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.