Горля́нка, -ки, ж. 1) Горло. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. 2) Высушенное птичье (особенно гусиное) горло, начиненное горохомъ, служащее для дѣтей игрушкой и для наматыванія нитокъ. 3) Раст. a) Brunella granditlora Moench. б) Filago arvensis.
Заволі́кування, -ня, с. = заволікання.
Мизи́нний, -а, -е. Самый меньшій, младшій, послѣдній. — палець. Мизинецъ. Ой не ламли, дівчинонько, мизинного пальця. мизи́нне дитя. Младшее въ семьѣ дитя. Що ж ви нам продасте? Мизиннеє дитя. мизи́нний день. Суббота. Мизинний день да суботонька.
Надпи́лювати, -люю, -єш, сов. в. надпиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Надпиливать, надпилить.
Низовий, -а, -е. 1) Расположенный по нижнему теченію рѣки.
2) = низовка. У Кухаренка: Юго-западный вѣтеръ. Низовий вітер відки не повійне, то самим долом котиться.
Отертися, -тру́ся, -ре́шся, гл. = обітертися. Сіла я, підперлася, заплакала, отерлася.
Попереспівувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и переспівати, но во множествѣ: Та я вже всі пісні попереспівувала, — більше не знаю.
Спражній, -я, -є. = справжній. Та й у батенька не знаю добра, ані добра, ні роскоші, ні спражнього лиха.
Тще Въ выраж.: на тще́ серце. Натощакъ. Cм. натще.
Тяжина, -ни, ж. Выбойка, пестрядь, полосатое полотно.
