Тлумачення / значення слова "КІСКА" | Словник української мови. Словник Грінченка

кіска

Кіска, -ки, ж. Ум. отъ коса. 1) Употребляется какъ уменьшительное въ указанныхъ при словѣ коса значеніяхъ, преимущ. 1 и 2. Дівки гуляють, кісками мають. Грин. III. 85. 2) Ножъ изъ куска косы; употребляется какъ обыкновенный ножъ, а иногда служить и вмѣсто бритвы. Пороблю було кіскою колеса млинові і п'ятірні, точнісінько, як у млині. Левиц. І. 102. 3) Родъ огорожи изъ хворосту. О. 1861. XI. Свидн. 63. О. 1862. V. Кух. 38. 4) Въ гуцульскихъ хатахъ вѣшаютъ, въ видѣ украшенія подъ образами соединенные попарно початки кукурузы, для чего покрывающіе ихъ листья сплетаются въ кіску. Шух. І. 100. 5) Родъ вышивки. Шух. І. 157, 158.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 246.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІСКА"

Сховати оригінал сторінки

Ага́кання, -ня, с. Постоянный отвѣтъ утвердительнымъ: ага́. От цей ще мені агакало! или: От це ще мені агакало!

повністю...

Болотавка, -ки, ж. = блисканка. Вх. Пч. II. 12.

повністю...

Брез пред. 1) = через. Ішов єм брез сіни. Гол. ІІІ. 407. 2) Безъ. Вх. Лем. 394.

повністю...

Колопенник, -ка, м. Конопельник. Вх. Зн. 27.

повністю...

Підняття, -тя́, с. Поднятіе; возвышеніе. Левиц. І. 257.

повністю...

Похарчати, -чу́, -чи́ш, гл. Похрипѣть.

повністю...

Синьогрудка ж. пт. Lusciola suecica. Вх. Пч. 12.

повністю...

Слабо нар. Плохо, мало. Слабо зродило буришка. Вх. Зн. 64.

повністю...

Тю меж., выраж. крикъ на волка, собаку, также на человѣка, сдѣлавшаго что-либо глупое. Два вовки так як дві тичини стоять; ми на їх: тю-тю-тю! О. 1861. V. 67. Тю на твого батька! Ном. № 6365.

повністю...

Чижмар, -ра, м. Сапожникъ.

повністю...