Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кінник

Кінник, -ка, м. = кінниця. Шух. І. 185.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІННИК"
Відстобурчувати, -чую, -єш, сов. в. відстобурчити, -чу, -чиш, гл. Оттопыривать, оттопырить. Голуб праве крило відстобурчить трошки. Чуб.
Гафини, -фин, ж. мн. = афини. Вх. Зн. 1.
Збри́днути, -ну, -неш, гл. Опротивѣть. Желех.
Лопітли́вий, -а, -е. Плохо, неразборчиво говорящій. Шух. І. 33.
Мизи́нка, -ки, ж. Наименьшая дочь. Харьк. г.
Наді́б'я, -б'я, с. Вещи, имущество. Того дня хто буде на криші, а надіб'є його в хаті, нехай не злазить узяти його. Єв. Л. XVII. 31.
Обсипати, -па́ю, -єш, сов. в. обсипати, -плю, -плеш, гл. Осыпать, осыпать.
Підмолодь, -ді, ж. Молодь, пивныя дрожжи.
Пожахати, -ха́ю, -єш, гл. Попугать.
Позоряти, -ря́ю, -єш, гл. ? Ой всі поля самарськії позоряли, тільки вони не зоряли, що в річки Са марки, а в кринички Салтанки, де три терни дрібненьких, де два байраки зелененьких. Мет. 437.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.