Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кінцевий

Кінцевий, -а, -е. Конечный; послѣдній въ концѣ. На кінцевій тальбі кладе керманич... лише одну керму. Шух. I. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЦЕВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЦЕВИЙ"
Вивага, -ги, ж. Взвѣшиваніе.
Горюва́льник, -ка, м. Человѣкъ, которому приходится бѣдствовать, горевать. Ум. Горюва́льничок. Мій таточку, мій горювальничку.... Ви наскитались, ви нагорювались. Мил. 186.
Здрібні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Измельчать. Аф. 452.
Здружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Подружиться.
Коровай, -ваю, м. Свадебный хлѣбъ. Через тиждень молодиці коровай місили на хуторі. Шевч. 108. коровай бгати. Дѣлать коровай. Хорошії коровайниці хороший коровай бгають. Ном. № 7156.
Масали́ґа, -ґи, ж. Мотъ, плутъ. Зміев. у.
Молоди́ло, -ла, Раст. Sedum telephium. ЗЮЗО. І. 137.
Паздерник, -ка, м. Октябрь.
Сивоголо́вий, -а, -е. Съ сѣдой головой. Левиц. I. 367.
Тупісічкий, -а, -е. = тупісінький. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІНЦЕВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.