Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кітвиця

Кітвиця, -ці, ж. 1) Ум. отъ кітва. 2) Доски, по которымъ скатываютъ возъ, чтобы поставить его на дуб при перевозкѣ на другую сторону рѣки. Чигир. у. Cм. китвиця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІТВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІТВИЦЯ"
Богомілка, -ки, ж. Богомолка.
Жиже́ль, -лю, м. = жежель. Я буду в кибиточці, а він на жижелі.
Ле́зиво, -ва, с. Лѣстница изъ лыка (у бортник.).
Неговіркий, -а́, -е́ Неразговорчивый.
Простромити Cм. простромлювати.
Роєнний, -а, -е. Къ рою относящійся, отъ роя, роенія полученный. У мене половина бджіл роєнних, а половина не ротних. Волч. у.
Розгайкатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, зовя кого либо.
Скороспішний, -а, -е. Торопливый.
Тись I, -сі, ж. = тиск. У нашому ставку чортова тись ополоників. Лебед. у.
Тонкослізка, -ки, об. Плакса, человѣкъ, котораго легко довести до слезъ. Шейк. Ном. № 2370.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІТВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.