Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кінчатися

Кінчатися, -ча́юся, -єшся, с. в. кінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. 1) Оканчиваться, окончиться, приходить, придти къ концу. От уже і третій день кінчався, піп і сам не знає, що робить. Рудч. Ск. II. 159. Кінчивсь рік. Рудч. Ск. II. 56. Вони знали одно: чим суд кінчився і по тому судили. Мир. Пов. І. 165. Служба божа кінчалась. Левиц. І. 13. 2) Умирать, умереть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАТИСЯ"
Бахтарма, -ми, ж. Изнанка кожи.
Борознюк, -ка, м. = борозняк. Желех.
Видивитися Cм. видивлятися.
Вижимати, -маю, -єш, сов. в. вижати, -жму, -меш, гл. Як треба, то хоч у щимки голову положи, то нічого не вижмеш. Ном. № 10049.
Жальце́, -ця́, с. Ум. отъ жало.
Завини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Задолжать. А цибулька ся не вродила, а я довжок завинила. Чуб. V. 1095. Завинив я йому тридцять карбованців. Камен. у. 2) Провиниться. А що ж бо я кому завинила, за що ж мене ала доля побила? Гол. І. 358.
Зли́нка, -ки, ж. Раст. Erigeron canadensis. ЗЮЗО. І. 121.
Плюйко, -ка, м. Любящій плевать.
Тернь, -ня, м. = терен. В мене очка чорненькії як тернь на галузі. Гол. II. 312.
Чесальний, -а, -е. Служащій для чесанія. чесальна щітка. Щетка для очистки пеньки. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІНЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.