Білувати, -лую, -єш, гл. 1) Снимать кожу съ убитаго животнаго. Наймит козла.... білував. Зарізав чоловік ягня, тілко шо зібравсь білувати. 2) Бѣлить (стѣну). Ми ще хати не білували, тільки посіркували.
Дото́ркуватися, -куюся, -єшся, гл. = доторкатися.
Звіта́ти, -ті́ю, -єш, гл. Привѣтствовать. Звітали пана пастирі, звітали миром і кадилом.
Обсіч нар. Сразу, вдругъ. А вони до неї обсіч: хто зробив та й хто.
Прибувати I, -ва́ю, -єш, сов. в. прибути, -буду, -деш, гл.
1) Прибывать, прибыть, пріѣзжать, пріѣхать. Прибудь, милий чорнобривий, з далекого краю. Ой рад би я прибувати, та далеко дуже.
2) Прибывать, прибыть, увеличиваться, увеличиться. Понад берегами вода прибуває. Прибуло дня на курячу п'ядь.
Приховати, -ся. Cм. приховувати, -ся.
Самостайно, самостійно, нар. Самостоятельно.
Слупчик, -ка, м.
1) Столбикъ.
2) Родъ вышивки.
Телепкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ, глупости.
Цнотливо нар.
1) Добродѣтельно. Бідних заратовувала, цнотливо собі жила.
2) Цѣломудренно.
