Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кінчатися

Кінчатися, -ча́юся, -єшся, с. в. кінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. 1) Оканчиваться, окончиться, приходить, придти къ концу. От уже і третій день кінчався, піп і сам не знає, що робить. Рудч. Ск. II. 159. Кінчивсь рік. Рудч. Ск. II. 56. Вони знали одно: чим суд кінчився і по тому судили. Мир. Пов. І. 165. Служба божа кінчалась. Левиц. І. 13. 2) Умирать, умереть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІНЧАТИСЯ"
Волячий, -а, -е. Бычачій. Воляча, голова. Харьк. у.
Кавсікнути, -кну, -неш, гл. Умереть. Желех.
Купражити, -жу, -жиш, гл. Кутить. Як загуляють, так неділі дві або три купражуть. КС. 1883. XI. 503.
Лі́тити, лічу, -тиш, гл. Оплодотворять. Бугай корову літит. Желех.
Мусулес, -су и мусу́лець, -льця, м. = муселець 1.
Нара́квиця, -ці, ж. 1) Поручь (у священника). 2) Шерстяныя или овчинныя манжеты. Вх. Зн. 40. Шух. І. 130.
Нецьки, -цьок, ж. мн. = ночви. Проскуров. у.
Погребарь, -ря, м. Могильщикъ. Вх. Зн. 51.
Ревизський, -а, -е. Ревизскій, значащійся по ревизской записи. Кв. І. 157.
Хибч, -чі, ж. Неправильность, недостатокъ, порокъ. Тут єсть якась хибч. Кіевск. у. Бридкий, як хибчі. Ном. № 8492.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІНЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.