Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кільчик

Кільчик, -ка, м. Ум. отъ кілець.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЛЬЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЛЬЧИК"
Бабочка, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Голу́бонька, -ки, ж. Ум. отъ голубка.
Громни́чний, -а, -е. Относящійся къ празднику Срѣтенія. Чуб. ІІІ. 6.
Збесі́дувати, -дую, -єш, гл. Сказать. Вх. Лем. 417.
Курлу! меж., выражающее крикъ журавля. Коли це один журавель: курлу! Грин. I. 223.
Образник, -ка, ж. = божник. Шух. І. 99.
Почуд, -ду, м. Удивленіе, диво. Сон дивен, барзо дивен, на почуд. АД. І. 209.
Самопосвята, -ти, ж. Самопожертвованіе. Возможеш подвигом самопосвяти спасення сотворить свойму народу. К. ЦН. 266.
Укликати, -каю, -єш, сов. в. уклякати, -чу, -чеш, гл. Зазывать, зазвать, призвать. Укликають Івана у хату, садовлять за стіл. Грин. II. 227. Вклич брата в хату.
Хлудина, -ни, ж. Хворостина, лозина. прутъ. Мнж. 193. Аж мій милий іде, як та буря гуде, і хлудину волоче таку суковату та на мою білу спину та пенякувату. Н. п. Ум. хлудинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІЛЬЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.