Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кільчик

Кільчик, -ка, м. Ум. отъ кілець.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЛЬЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЛЬЧИК"
Боток, -тка, м. Ботинокъ, полусапожекъ. На тім паняті (дівчині) рудая сукня, на ножейках ма'т шнуровані бітки. АД. І. 43.
Відсоптися, -нуся, -нешся, гл. Отдышаться, отдохнуть. Ми зупинились..., щоб дати коням одсоптись, як казав погонич. Г. Барв. 31.
Гадило, -ла, с. Родъ игры съ пѣсней. Гад, гад, гадило, що по полю бродило и пр. Мил. 54.
Зиска́ти, -щу, -щеш, гл. Пріобрѣсть; заработать, добыть; выиграть, получить прибыль. На голому, як на святому — нічого не зищеш. Ном. № 1479.
Калека, -ки, ж. Налимъ. Желех.
Охрестити, -ся. Cм. охрещати, -ся.
Посполиця, -ці, ж. Сплошная недѣля. Угор.
Снопик, -ка, Ум. отъ сніп. снопо́к, -пка, снопо́чок, -чка, сно́понько, -ка, м. Ум. отъ сніп.
Соб! меж. Восклицаніе, которымъ погоняютъ воловъ налѣво; употребляется также въ смыслѣ нарѣчія и значитъ: налѣво. Св. Л. 217. Kolb. I. 65. Їдьте, сердечко, навпрямець, а там живе Андрій Швець: а там — круто соб — живе Кулина Вакуленкова. ЗОЮР. І. 148.
Штрумент, -ту, м. = струмент.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІЛЬЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.