Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кілля

Кілля, -ля, с. соб. отъ кіл. 1) Колья. Прославився на Вкраїні ще козак і Гонта, що сажав жидів на кілля рядом поверх плота. Ном. № 672. Инший на ярмарок брався, инший у гай по кілля. К. ЧР. 67. 2) Приготовленныя для постройки части ствола дерева — самыя верхнія, длиной но 5 — 6 метровъ. Шух. І. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЛЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЛЛЯ"
Висякатися, -каюся, -єшся, гл. Высморкаться.
Звінува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Лишиться приданаго. Бо ся уж звікувала з козачками поїхала. Гол. II. 722.
Здоби́чній, -я, -є. 1) Доставшійся въ добычу. Ви здобичні гроші пропиваєте. К. ЦН. 220. 2) Хищническій. Скликать мусите ви все козацтво, нехай воно здобичню путь покине. К. МБ. II. 125.
Карасик, -ка, карасичок, -чка, м. Ум. отъ карась.
Опашки нар. На опашку. Накинув сірячину на себе опашки. Полт.
Твердити, -джу, -диш, гл. Дѣлать крѣпкимъ, укрѣплять. Не встояли ні підзамчанські хати, ні господарські тверджені палати. К. ЦН. 174.
Трутина, -ни, ж. = трути́зна. Ой ти, дівчино, смійся, не смійся, та либонь же я в тебе трутини наївся. Чуб. V. 435. Ум. трути́нонька.
Тяганина, -ни, ж. 1) Тасканіе. 2) Возня, хлопоты. Рк. Левиц. 3) Волокита (судебная). Борз. у. На тяганину пішло. Конст. у. Ум. тяганинка.
У́чий, -а, -е. = Ове́чий. Вх. Лем. 4 76.
Царствечко, -ка, с. Ум. отъ царство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІЛЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.