Довгому́д, -да, м. Сказочное существо. По одной сказкѣ — полу-звѣрь, полу-человѣкъ: «Довгомуд — це колись такі люде були: чоловік — не чоловік, вовк — не вовк: руки у нього були такі, як і в чоловіка, а тіло усе в волоссі, а на голові шапка — хто її зна, якої масти. Летить довгомуд. По другой сказкѣ: хорь. Ум. Довгому́дик.
Кальний, -а, -е. Грязный, нечистый. В ремесника золота рука, та кальний рот. Як загнали ляхів в кальнії болота. Шлях кальний, — коні ледве-ледве сунуть. Cм. калний.
Кукуручка, -ки, ж. Раст. Epipactis palustris.
Маги́рка, -ки, ж. = маґерка. Дід (бере) новий кобеняк, навет батіг новий і нову магирку і з Богом.
Мурмота́ти, -мочу́, -чеш, гл. 1) Бормотать. Народ... мурмотав: паноче, згинь. 2) Роптать. 3) Журчать.
Недаленний, -а, -е. Недалекій, ближайшій. Доїздимо до шинку недаленного, — гульк, аж там чоловік завісився.
Незборонно нар. Безпрепятственно.
Оточити, -ся. Cм. оточати, -ся.
Пошпурити, -рю, -риш, гл. Швырнуть. Як пошпуре коляку туди, де вона вперве лежала, так та коляка в землю і породилась.
Рахуватися, -ху́юся, -єшся, гл.
1) Считаться. Махання забиття не рахується. Любімося як брати, рахуймося як жиди.
2) Собираться, намѣряться. Ми рахувалися вже їхати, як вони прийшли до нас.
