Берегти, -жу, -жеш, гл. Беречь, хранить. Береженого і Бог береже.
Вистаратися, -раюся, -єшся, гл.
1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника.
2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. От тобі чорт і вистаравсь перед чортами: він думав, шо коли робитиме великі капості людям, то його й чорти похвалять, а вони бач! Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд.
Генцинатий, -а, -е. — кінь = норовистий кінь.
Золото, -та, с. Золото. Князі, що золотом чертоги і сріблами світлиці наповняють. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. Піднесли йому дари: золото, ладан і миро. Ум. золотце.
Лю́дяність, -ности, ж. 1) Гуманность. 2) Привѣтливое обращеніе, соединенное съ душевной добротой.
Нала́тувати, -тую, -єш, сов. в. налата́ти, -та́ю, -єш, гл. Нашивать, нашить заплату.
Опонець, -нця, м. Раст. вьюнокъ, convolvulus.
Постіл, -тола, м. 1) Родъ обуви, кожаный лапоть. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. 6) Въ другихъ мѣстностяхъ такъ называется и лапоть изъ лыка, также изъ лозы, вербы. На козакові постоли в'язові. Куди ти вбрався на стіл з постолами? Нахилилася під стіл, найшла чобіт і постіл; слава Богу, що найшла, убулася та й пішла. постоло́м добро́ возять, носять, — обычное шуточное окончаніе сказокъ. Оце ж і вся (казка), — живуть і хліб жують, і постолом добро, возять. 2) Металлическая обивка на концѣ чего либо, напр. песта въ толчеѣ. деревянной лопатки конца ружейнаго приклада. 3) Металлическая обивка дна углубленія толчеи, въ которое падаетъ пестъ. Cм. ступа 3. 4) Часть плуга = леміш. 5) Подножка въ токарномъ станкѣ. Cм. токарня. 6) Названіе вола съ широкими копытами. Ум. постоле́ць, постолик. Ув. постоли́ще. Вербові постолища.
Присапати Cм. присапувати.
Таменька, таменьки, тамечка, тамечки, нар. Ум. отъ там.
