Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

белькот

Белькот, -ту, м. Болтовня, лепетъ. Аф.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКОТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКОТ"
Висіти, -шу, -сиш, гл. Висѣть. Сядь, нехай поли не висять. Ном. № 11861. Висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180.
Граматик, -ка, м. 1) Грамматикъ. 2) Ученикъ третьяго изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій. Сим. 175.
Заса́дчичок, -чка, м. Ум. отъ засадець.
Звалі́ння, -ня, с. = звал. Впиваються до зваління з ніг. Левиц. І. (Правда, 1868, 556).
Квоктуха, -хи, ж. Насѣдка.  
Ковбанитися, -нюся, -нишся, гл. Валяться въ грязи. Ковбаняться свині в грязюці. Харьк. у.
Набарложи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Нагрязнить.
Пекати, -каю, -єш, гл. Отстранять кого-либо, говоря пек. А то що такого! — каже бідак та пекає: «пек, осина!» Гн.
Сікач, -ча, м. Сѣчка (для рубки капусты). Харьк. г., Угор.
Хитрість, -рости, ж. Хитрость. А все то хитрость єсть жіноча, новинкою щоб підмануть. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЛЬКОТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.