Вінець, -нця, м. 1) Вѣнокъ. Ізвила вінець та пішла в танець. Ой де взялися буйнії вітри, скинули вінок у тихий Дунай. 2) Вѣнецъ. На главу йому корону, вінець щирозлотий. 3) Обрядъ вѣнчанія; вѣнецъ. Одчини ворітця до конця, Іде твоя сестриця од вінця. Розчесав їй косу до вінця. Що твоє дитя чувало? Під царським вінцем стояло, правою рукою шлюб брало. 4) Дѣвство, дѣвственность. збавити, розвити вінець. Лишить дѣвственности. Ум. вінчик.
Дру́лити Cм. друляти.
Здір, здо́ру, м. Внутреннее сало. Палець так би й загруз, як у кабанячому здорі.
Мимохі́день, -дня, м. Прохожій. І мимохідень: помагай-бі на діло праведне, не скаже.
Обаторитися, обату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Опомниться, прійти въ себя.
Пастуший, -а, -е. Пастушій. Чиїх батьків я наровні не ставив з пастушими собаками моїми.
Покорити, -рю́, -риш, гл. Смирить? Біг покорить, Біг і простить.
Пообкопуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Окопаться (о многихъ).
Поспиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. — з чого. Растратить, пьянствуя, что. П'ють, поки й з батьківщини поспиваються.
Трутник, -ка, м.
1) Отравитель.
2) Раст. Polyporus igniarius Fr.
