Відликати, -каю, -єш, сов. в. відкликати, -кличу, -чеш, гл. Отзывать, отозвать.
Віконце, -ця, -е, Ум. отъ вікно.
З'їма́ти, -маю, -єш, гл. Поймать. Хотіли дівчиноньку з'їмати.
Коць, -ця, м.
1) Коверъ. А коць важний з розводами, і посередині великий орел. Ну, тепер, діти, несіть жне до церкви. От ми положили його на коць та й понесли.
2) Одѣяло тканое — шерстяное, шелковое. Ліжко, заслане мняким шовковим коцем.
Любе́зний, -а, -е. Любезный. Промов мені слово, о любезний сину.
Німо нар. Нѣмо; безгласно; молчаливо. У хаті сумно, німо. На мене мати якось приглядається, наче що випитує німо.
Підвалина, -ни, ж. 1) Толстая балка, составляющая основаніе деревянной стѣны. Підвалини небесного чертогу хитаються, як запалає гнівом. 2) Часть ступы. Cм. ступа 2, 3.
Розманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Разнѣжиться.
Табин, -ну, м. Шелковая плотная матерія.
Ушпигнути, -ну, -неш, гл. Кольнуть. От тілько, тілько не вшпигне.
