Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

без'язикий

Без'язикий, -а, -е. 1) Не имѣющій языка. Без'язика коняка. Рудан. І. 69. 2) Нѣмой, безсловесный. І всі у ряд поставали, наче без'язикі. Шевч. Дружки без'язикі. КС. 1883. II. 392. Шевченко, вийшовши дивом якимся із тиї темноти притоптаної, похилої, без'язикої. К. (О. 1861. IV. 30).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗ'ЯЗИКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗ'ЯЗИКИЙ"
Батонько, -ка, м. = батенько. Въ дат. пад. употребл. иногда форма женск. склон. батоньці. Дайте, слуги, то батонці знати. Чуб. І. 174.
Біблиця, -ці, бібля, -лі, ж. Родъ рыбы. Кіев. Ум. бібличка.
'Дда́ти = Оддати. Ходить Марусенька нерозчесаная, хоче її мати за Івана 'ддати. Мет. 115.
Купоньки гл., дѣтс. = купі. Купочки-купоньки. Кв. II. 99.
Неньо, -ня, м. Отецъ, батюшка. Галиц. Желех.
Освячати, -ча́ю, -єш
Песеня, -ня́ти, с. Щенокъ, собачка. Рудан. І. 65. Вх. Зн. 14.
Склювати, -люю, -єш, гл. Поклевать. Я покрию свого миленького слідочок, щоб вітер не звіяв, пташки не склювали. Чуб. V. 16.
Споїти, -ся. Cм. споювати, -ся.
Шляхетний, -а, -е. Благородный. Ну, гляди ж, пане Бужинський, щоб не досталось і твоїй шляхетній спині. Стор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗ'ЯЗИКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.