Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бендзь

Бендзь меж., выражающее паденіе — бухъ! Милий їде з дороги, а я йому бендзь у ноги. Грин. III. 326.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНДЗЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНДЗЬ"
Аблега́т, -та, м. Депутатъ (Галиц.). Голов. ІІІ. 261.
Горноста́ль, -ля, м. = Горностай 1. Вода сосну підмиває, горносталь корінь під'їдає. Чуб. V. 318.
Дихті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Скоро и тяжело дышать (въ жаркое время). Дихтять вівці. Н. Вол. у. Дихтить чоловік. Н. Вол. у. Лес вивалив язик і зачав дихтіти. Вх. Лем. 410.
Котел, -тла́, м. 1) Котелъ. 2) Литавры. Приїхали (в Січ), вдарила в котли, зібрались козаки. ЗОЮР. І. 168. Ум. котело́к.
Наво́дити, -джу, -диш, сов. в. наве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Наводить, навесть. 2) Направлять, направить. Учительку розумну матимеш, — наведе на добро. Св. Л. 83. Молоді хазяї, думає, чому й на пуття не навести. Св. Л. 244. 3) О животныхъ: родить, народить. Собака навела цуценят. 4) Много наваривать, наварить. Щоб невеликий був горщик: нащо його наводити у такому великому, — хиба вони поїдять? 5)оком (на кого, на що). Взглядывать, взглянуть (на кого, что). Як тільки оком наведу, то і вгадаю, де співака. Греб. 389. 6) наводити личко. Cм. личко.
Поступувати, -пую, -єш, гл. Вести себя обращаться, поступать.
Пошкалювати, -люю, -єш, гл. Посмѣяться надъ чѣмъ.
Храбур, -ря, м. = храбори. Вх. Уг. 273.
Ціліненький, -а, -е. = цілісінький. Ціліненьку ніч казку кажуть. Н. Вол. у.
Челядь, -ди и -ді, ж. 1) Молодежь, молодые люди и дѣвушки. Рудч. Чп. 256. А Наталя за всю челядь славилась красою. Мкр. Н. 4. ходити між челядь. Бывать въ собранія молодежи. Мил. 171. На свадьбѣ челядь — это участники свадьбы изъ молодежи. Брязнули ложечками ще й тарілочками: Марусина челядь сідає вечерять. МУЕ. І. 135. (Полт.). 2) Женщины (дѣвушки и замужнія). Шух. І. 31. Въ томъ-же значеніи употребляется: біла челядь. Коли турки воювали, білу челядь забірали. АД. І. 86. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. АД. І. 109. 3) Слуги, прислуга, домочадцы. Раз поїхав той князь на полювання, да й одбивсь у пущі од своєї челяди. К. Оп. 7. Попівський хліб роспірає челяді бік. Ном. № 10337. Дворова челядь. Стор. Ум. челя́дка, челя́донька, челядочка. А за сим словом бувай же здорова, не сама собою, з отцем і маткою, із своєю челядкою. Чуб. III. 299. Усю челядоньку порозбужала. Мет. 242. Була челядонька, та вся заміж вийшла. Грин. III. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕНДЗЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.