Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бендзь

Бендзь меж., выражающее паденіе — бухъ! Милий їде з дороги, а я йому бендзь у ноги. Грин. III. 326.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНДЗЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНДЗЬ"
Гарука, -ки, об. Сварливый человѣкъ. Вх. Зн. 9.
Засипля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Просыпать какое-либо событіе, явленіе. Зелена діброво, скажи мені правду: хто такий у світі зору засипляє? Чуб. V. 486.
Капцювати, -цю́ю, -єш, гл. сніг капцю́є. Снѣгъ идетъ большими хлопьями. Желех.
Лодя́к, -ка́, м. Водяная пловучая мельница (на лодкахъ). Полт. и Черниг. г.
Намі́т, -ме́ту, м. = намет. Наступила чорна хмара, став дощ накрапать; ой стали наші козаки в наміт утікать. О. 1861. VIII. 100.
Незгодина, -ни, ж. То-же, что и невзгодина (Cм.) изъ фальсифицированной думы «Битва Чигиринская». (Запор. Стар. І. 86); перепечатывая ее, Максимовичъ (1849, стр. 53) выбросилъ «в».
Нуждота, -ти, ж. 1) = нужда. 2) Болѣзнь. Бог дасть нуждоту, Бог дасть, що й оздоровить. Посл.
Прачкун, -на, м. Помощникъ прачки, занимающійся катаньемъ и глаженьемъ бѣлья. Кіев. (Рк. Левиц.).
Розлив, -ву, м. Разливъ, разлитіе. Кубань річка невеличка, розливом широка. Н. п. Розлилась вона (українська мова) далеко поза край України.... і такий розлив.... пророкував їй новий процвіт. К. ХП. 116.
Росколисати, -са́ю, -єш, гл. = росколихати 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕНДЗЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.