Дядю́сь, -ся, м. Ум. отъ дядя.
Затоваришува́ти, -шу́ю, -єш, гл. Вступить въ товарищескія отношенія. Вони ще дужче затоваришували.
Леда́що, -ща, с. 1) Лѣнтяй. Ой роблю я, роблю, — робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. Ледащо неробоче. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що.
На́горь, -рі, ж. Нагаръ. Нагорь на ґнотові.
Намоло́тися, -мелю́ся, -лешся, гл. Намолоться.
Непокірливість, -вости, ж. Непокорность.
Облямовувати, -вую, -єш, сов. в. облямувати, -му́ю, -єш, гл. Окаймлять, окаймить. Лице кругом облямоване кучерявою білою чуприною та хвилястою бородою.
Повилинюватися, -нюємося, -єтеся, гл. = повилинювати. Повилинювались коні.
Поздвигати, -га́ю, -єш, гл. Сдвинуть (во множествѣ). Таке каміння, що насилу з місця поздвигали.
Славитися, -влюся, -вишся, гл. Славиться.
