Воложати, -жаю, -єш, гл. Сырѣть.
Гарнець, -нця, м.
1) = гарець. Наварила гарнець бобу.
2) Мѣра жидкости. Взяли собі гарнець меду, та й на дощі сіли.
За́тичка, -ки, ж. 1) Пробка, то, чѣмъ закупориваютъ, затыкаютъ. Чоловік скоренько заткнув пляшку, перехрестив затичку, та знов у воду. 2) Цвѣтокъ, который втыкается въ волосы дѣвушекъ для украшенія.
Китиця, -ці, ж. 1) Кисть (у платья, ковра, сбруи и пр.) 2) Кисть изъ сросшихся вмѣстѣ нѣсколькихъ орѣховъ. 3) Снопъ соломы, связанный съ того конца, гдѣ колосья, и употребляемый для соломенныхъ кровель. Cм. кулик. 4) Букетъ цвѣтовъ. 5) Гора, только на вершинѣ покрытая снѣгомъ. Ум. китичка. Хусточка у пояса мережувана і з вишитими орлами і ляхівка з під плахти вимережувана і з китичками.
Миготі́ти Cм. миготати.
Розсільниця, -ці, ж. Родъ щей изъ кислой капусты и кукурузной муки.
Співак, -ка, м.
1) Пѣвецъ. Співак, танцюра на всі руки. Так ось коли побачив співака! яка мальована та штучна птиця.
2) Пѣвчій.
3) Названіе собаки.
4) пт. Sylvia, травникъ. Ум. співаченько, співачок. Лівничок-співачок.
Терлич, -чу, м. Раст. a) Gentiana cruciata L б) Gentiana Amarella L. в) Lychnis vespertina. г) Silene nutans. Ум. терли́ченько.
Хабарик, -ка, м. Ум. отъ хабарь.
Шкарідь, -ді, ж. Мерзость, гадость.
