Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бентег

Бентег, -га, м. Послушникъ. Доволі вибув послушником бентегом! З бентега вийшов не один козак.... ще в ченці не постригсь, не зрікся миру, — пійду проллю за християнство крів. К. ПС. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНТЕГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНТЕГ"
А́дде. 1) нар. Тутъ, здѣсь. Желех. 2) меж. Смотри! Вотъ! Ogon. 217.
Відгрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. відгріти, -грію, -єш, гл.сир. Грѣть въ печи простоквашу, чтобы сыворотка отдѣлилась отъ творога. Св. Л. 5.
Дорозумо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. дорозумува́тися, -му́юся, -єшся, гл. ( = дорозумі́тися). Додумываться, додуматься, сообразить. Усяке по своєму дорозумовується. О. 1862. Х. 115. Чи ти зажурився, чи ти загадався, — хто ж би то по тобі дорозумувався? К. Досв. 149.
Жерли́стий, -а, -е. = джерелистий.
Натрусом нар. О мѣряніи сыпучихъ тѣлъ: не набивал, не натискивая сверху, а довольствуясь тѣмъ, сколько войдетъ при простомъ насыпаніи. Натрусом міряти овес, жито.
Осенник, -ка, м. Растеніе Colchicum autumnale. L. ЗЮЗО. І. 119.
Осудити, -ся. Cм. осуджати, -ся.
Рум'яний, -а, -е. Румяный. Чуб. V. 136, 1117. Біда, в кого жінка бліда, а в кого рум'яна, кажуть, завжди п'яни, або: всім кохана. Ном. № 9124., Ум. рум'яненький, рум'янесенький.
Слушно нар. 1) Надлежаще. 2) Справедливо.
Тикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тикати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕНТЕГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.