Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

белька

Белька, -ки, ж. 1) Балка, колонна. 2) напивсь як белька. Пьянъ, какъ стелька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКА"
Гнипель (гнипля?) м. Часть ткацкаго станка: «рукоятка, которою вращаютъ передній навой при навиваніи основы». Вас. 167.
Гольтя́й, -тяя́, м., и пр. = Гультя́й и пр. Ти — кріпак, гольтяй поткнешся до багатирки? Г. Барв. 84.
До́ленька, до́лечка, -ки, ж. Ум. отъ до́ля.
Замлі́ти Cм. замлівати.
Осушок, -шка, м. Засохшій кусокъ хлѣба. Ум. осушечок. Дала йому хліба осушечок, да щоб на день було. Рудч. Ск. І. 87.
Понасмерджувати, -джуємо, -єте, гл. Навонять (о многихъ).
Пополювати, -люю, -єш, гл. Поохотиться.
Почорнявий, -а, -е. Черноватый, смугловатый. Вх. Лем. 455.
Тринадцятка, -ки, ж. Полотно въ 13 пасмъ. Ум. тринадцяточка.
Шіснадцять, -тьо́х числ. Шестнадцать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.