Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

белька

Белька, -ки, ж. 1) Балка, колонна. 2) напивсь як белька. Пьянъ, какъ стелька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКА"
Бережкий, -а, -е. Осторожный, берегущійся. Бережкий чоловік не піймається в лісі. Міусск. окр. Дика вушка бережка. Волч. у.
Доті́пувати, -пую, -єш, сов. в. дотіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. Дотрепывать, дотрепать, оканчивать, окончить очистку льна или пеньки отъ кострики.
Маму́нка, -ки, ж. Кукла. Вх. Лем. 434.
Наору́дувати, -дую, -єш, гл. Сдѣлать, устроить, распорядиться.  
Повитрушувати, -шую, -єш, гл. Вытрясти (во множествѣ). Левиц. І. 54.
Пороскрівавлювати, -люю, -єш, гл. Разбить до крови (во множествѣ).
Присмалити, -ся. Cм. присмалювати, -ся.
Пшеничише, -ща, с. Нива, съ которой снята пшеница.
Розбовкатися, -каюся, -єшся, гл. Раззвониться.
Сякання, -ня, с. Сморканіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.