Відчахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отдѣлиться; отколоться (о вѣтвяхъ). Оженив сина, а він і одчахнувсь — пішов жити до тестя. Відчахнувсь від нашої православної віри. От шкода! Яка гарна гілка відчахнулась.
Діжу́н, -на́, м. = Діж.
Захлыстуватися, -туюся, -єшся, гл. Захлебываться.
Зве́рхність, -ности, ж. 1) Верховность. Гаряча моя прихильність до них давала мені право їм дорекати і присвоювати собі ніби якусь над ними зверхність.
Малі́сінький, -а, -е. Чрезвычайно маленькій, крошечный.
Огороджувати, -джую, -єш, сов. в. огородити, -джу, -диш, гл. = обгороджувати, обгородити. Огородив двір щирим залізом, зробив ворітця з щирого злітця.
Повилуплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Выйти изъ яйца (о многихъ). У нас ранні курчата гарно повилуплювалися.
Полоняник, -ка, м. Сѣрый медвѣдь, живущій въ полонинах.
Тпру! меж. Тпру, приказъ лошади остановиться.
Форс, -су, м. = бута. .
