Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бенеберя

Бенеберя, -рі, ж. = бенеря. Куди тебе бенеберя несе? Золотонош. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНЕБЕРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНЕБЕРЯ"
Брунитися, -нюся, -нишся, гл. Пускать почки. Дерево бруниться. Кролев. у.
Відволожувати, -жую, -єш, сов. в. відволожити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать влажнымъ. Вас. 153, 176. Треба табак одволожити. (Залюбовск.). 2) Облегчать, облегчить, утѣшать, утѣшить. Лавр. 113. Cм. прим. при словѣ Відволога.
Засипля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Просыпать какое-либо событіе, явленіе. Зелена діброво, скажи мені правду: хто такий у світі зору засипляє? Чуб. V. 486.
Затене́тити, -чу, -тиш, гл. 1) Поста вить сѣти. 2) Слегка прикрыть.
Змилок, -лка, м. 1) Смыленный кусокъ мыла. 2) мн. зми́лки. = змилини.
Оногдивай нар. 1) = оногди. 2) Позавчера. Вх. Лем. 444.
Під 2 пред. 1) Подъ. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою. Н. п. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. Посл. 2) Къ, подъ. Татарин... далі вже й під Київ підступає. ЗОЮР. І. 3. Він підійшов під віконце та й кличе курочку. Рудч. Ск. І. 19. 3) Подъ властью. Буде добре запорожцям і під турком жити. Н. п. 4) У, при, около, подъ. А вже Палій під Полтавою із Шведом побився. Макс. 5) Въ, во. Під той час і брат приходить. Яка з нас під той час мигнеться. МВ. (О. 1862. III. 46). Було під робочу пору. Г. Барв. 325. Мої ви дочки і зяті кохані! Що з вами діється під сю годину, під сю страшну козацьку хуртовину. К. ЦН. 186. Під холеру вони полягли. Мир. Пов. І. 124. 6) На. Выряжали нас... в похід під турка. Грин. II. 209. 7) під но́гу грати. Играть въ тактъ. Музики грали під ногу маршової. 8) під п'яну руч. Подъ пьяную руку. 9) під чаркою. Во хмелю.
Погорілище, -ща, с. Пожарище, пепелище.
Роспалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. роспали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Разгораться, разгорѣться. 2) Раскаливаться, раскалиться. 3) Разгорѣться, покраснѣть сильно. Распалились у мене щоки. Г. Барв. 381. Чого се ти так роспалилась? Собака, чи вовк налякав? Г. Барв. 397. 4) Пылать, воспылать. Еней, таку уздрівши зраду, великим гнівом роспаливсь. Котл. Кн. Дуже палка натура нашого люду, швидко він роспалюється високим поломям, та що ж, коли й малесенький дощик може погасити те поломя. О. 1862. IX. 29. 5) Войти въ азартъ; вспылить. Роспалився як оса. Ном. № 3410. Роспаливсь, як жаба до каченяти. Ном. № 3411.
Чорнуха, -хи, ж. 1) Совершенно черная жирная глина. Вас. 177. 2) Чорнуха, Рыба Scardinius erythrophthalmus (Bon). Браун. 28, 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕНЕБЕРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.