Досвідча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. досві́дчити, -чу, -чиш, гл. 1) Свидѣтельствовать, посвидѣтельствовать, засвидѣтельствовать. 2) Испытывать, испытать, узнавать, узнать по опыту. (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом. Передм. до 3) Доказывать, доказать.
Завда́ча, -чі, ж. Задатокъ. Я вже взяла три карбованці на завдачу.
Лоскоту́ха, -хи, ж. = лоскотарка.
Невтомний, -а, -е. Неутомимый. З його косарь такий жвавий, такий робочий-невтомний.
Позаклинати, -наю, -єш, гл. Заклясть (во множествѣ). (Скарби) поклали і позаклинали.
Порозвеселятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Развеселиться (о многихъ). Бач, як наші старі порозвеселялися.
Порудіти, -ді́ю, -єш, гл. Порыжѣть.
Присипатися, -па́юся, -єшся, сов. в. присипатися, -плюся, -плешся, гл. Пригадаться, быть присыпаннымъ. А сам почав уже сивим волосом, як сніжком, присипатись. Ти, ляше, злякнеш, із коня спаднеш, сам присиплешся землею.
Скорість, -рости Скорость.
Тіточчин, -на, -не. = тітоньчин.
