Барда, -ди, ж.
1) Краюха хлѣба.
2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Казала йому хату ставити без барди і сокири. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука.
Вітровий, -а, -е. Вѣтряный. Чи на вітровому морі, чп на суходолі?
Дзи́ндзик, -ка, м. Висящая и качающаяся кисточка или что либо подобное.
Зачудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Удивить.
Кіс, коса, м. Дроздъ черный, Turdus morula. кіс гривкастий. Дроздъ ошейниковый, Turdus torquatus.
Пажера, -ри, об. Обжора. Як добрий, то дасть і другому тієї калити, а як такий лукавий та пажера, то і сам ззість, нікому не дасть.
Попожуритися, -рю́ся, -ришся, гл. Попечалиться много. Що вона попожурилась.
Укривальник, -ка, м. Кровельщикъ.
Царствувати, -вую, -єш, гл.
1) Царствовать. А сам хоче на столиці царем царствувати.
2) Блаженствовать, жить въ царствѣ небесномъ. Нехай царствує!
Чупрун, -на, м.
1) Простолюдинъ. Безокая фортуна зробила паном із чупруна.
2) — зілля. Родъ растенія.
