Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безусий

Безусий, -а, -е. = безвусий Аф. 298.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУСИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУСИЙ"
Безнащадний, -а, -е. Не имѣющій потомства, безпотомный. Cм. нащадок.
Волеваха, -хи, м. Родъ цапли. Радом. у.
Гомінки́й, -а́, -е́. Громко говорящій, звучный. Торжища гомінкі. К. ДЗ. 6.
Зажи́мки, -мок ж., мн. Складки отъ неправильнаго покроя одежды. Павлогр. у.
Зменшуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зменшитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Уменьшаться; уменьшиться. Левиц. Пов. 69. 2) Покоряться кому, уступать старшему.
Му́листий, -а, -е. Илистый.
Потурнацтво, -ва, с. 1) Ренегатство, принятіе турецкой національности и ислама. 2) соб. Ренегаты (отуречившіеся). Обманював... сонне потурнацтво над Босфором. К. Дз. 75.
Почоломкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Облобызаться. 2) Подать руки другъ другу въ знакъ привѣтствія. Рк. Левиц.
Тихіський, -а, -е. = тихісінький. Вх. Лем. 473.
Учарувати, -рую, -єш, гл. 1) Очаровать. 2) Приколдовать. Чи ти мене вчарувала, чи трутовки дала, ой що ж бо ти мені розум зовсім відібрала. Лукаш. 146.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУСИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.