Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

беляха

Беляха, -хи, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЯХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЯХА"
Відрізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відрізатися, -жуся, -жешся, гл. Отрѣзывать, отрѣзать себя отъ чего. Взяла ключ відрізалася. Чуб. Нерівно відрізалося.
Ґірґо́жник, -ка, м. Разнощикъ товаровъ. Вх. Лем. 407.
Ковзати, -заю, -єш, гл. Дѣлать скользкимъ, гладить, тереть. Не ковзай підлоги ногами.
Курка, -ки, ж. 1) Курица. Голодній курці просо сниться. Ном. № 9475. Дмитер хитер: ззів курку та й сказав — сама полетіла. Ном. № 3068. курка в шта́нях. Курица съ оперенными ногами. Херс. 2) Vulva. Ум. курочка.
Намени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Наименовать. Син батькові не «тату», чи як инако, сказав, а менням наменив. Ном. № 13549.
Охват, -ту, м. Болѣзнь: стрѣльба въ поясницѣ. Вх. Лем. 445.
Переливати, -ва́ю, -єш, сов. в. перелити, -ллю́, -ллє́ш, гл. 1) Переливать, перелить изъ одного помѣщенія въ другое. З пустого в порожнє переливає. Ном. № 13057. 2) Лить, налить сверхъ мѣры, переливать, перелить черезъ край. 3) Поливать, полить, обливать, облить. Росердився на одну бабу, узяв та й перелив їй у закапелку мички. Грин. II. 200. Слава, кров'ю перелита по світу літає. Щог. Сл. 9.доро́гу. Поливать, полить поперегъ чьей дороги волшебнымъ зельемъ. О, я двір свій обсную і дорогу вам зіллєм переллю. Левиц. Пов. 173.
Понизати, -жу, -жеш, гл. Нанизать (во множествѣ). Чи зумієш ти намисто понизати? Харьк. у.
Приголубити, -ся. Cм. приголублювати, -ся.
Стоян, -на, м. 1) Стоянъ въ постройкѣ. Тепер становлять хати на стоянах, а колись на лежнях. Лебед. у. 2) Дверной косякъ. Лебед. у. 3) Большая деревянная бочка на винокуренныхъ заводахъ. Н. Вол. у. 4) Стоячій улей. Подол. г. 5) = стояк 1. 6) Большая лужа, оставшаяся послѣ разлитія воды? Понад дунаями вода стоянами. Чуб. V. 329. 7) Раст. = смердючка. ЗЮЗО. І. 140. Ум. стояно́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЛЯХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.