Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

беляха

Беляха, -хи, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЯХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЯХА"
Білогривий, -а, -е. Съ бѣлой, свѣтлой гривой. Чр. 44. Ой куінь білогривий, козакъ чорнобривий. Грин. ІІІ. 245., Ум. білогривенький.
Залубува́тіти, -тію, -єш, гл. О хлѣбѣ: затвердѣть. Залубуватів хліб. Камен. у.
Згі́рря, -ря и згі́р'я, -р'я, с. Холмикъ; взгорье. Левч. 27. Cм. згі́рок. Східці по згір'ю направляли (у хату). МВ. (О. 1862. І. 72). Не згір'ях лісових знайшли його оселю. К. Псал. 299.
Колястра, -ри, ж. = молозиво. Подольск. г.
Ляха́, -хи́, ж. Гряда. Борз. у. Ум. ляшка.
Нігич нар. Ничего, нисколько. На стіл вона схилившись плаче, нігич одвіту не дає. Алв. 40. По лівий бік Дніпра міста нігич не походять на тогобіцькі. Св. Л. 72.
Позатаювати, -таюю, -єш, гл. Утаить (во множествѣ).
Презирство, -ва, с. Презрѣніе. Буде на неї дивитись з презирством і обходитись з неповагою. Котл. Н. П. 373.
Пструглі мн. Веснушки. ЕЗ. V. 187.
Розм'єскати, -каю, -єш, гл. Раздавить, размозжить. Вх. Зн. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЛЯХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.