Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

беляха

Беляха, -хи, ж. Сортъ плахти. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЯХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЯХА"
Балагула, -ли, ж. 1) Крытая дорожная повозка, на которой ѣздятъ евреи. Левиц. І. 504. 2) Еврей-извозчикъ на такомъ экипажѣ. 3) Въ юго-западн. краѣ: народникъ изъ польскихъ помѣщиковъ 1830 — 50 гг., членъ особаго народническаго общества въ то время.
Безбулавний, -а, -е. Не имѣющій, лишенный булавы. Якого, — кажуть, — чорта чекатимем, поки нас візьмуть шаблею з безбулавним нашим гетьманом. К. ЧР. 345.
Молодя́к, -ка́, м. 1) Молокососъ. Желех. 2) Холостякъ, неженатый. Желех. Вх. Зн. 37.
Національність, -ности, ж. Національность. Зрозуміла дороге право своєї національности. К. КР. 35. Її батько й мати, люде з дрібного панства, але... близькі до народа, чесні хлібороби, не одірвані од національности. Левиц. Пов. 225.
Підкрадьком нар. = крадькома.
Піківний, -а, -е. = пікний. Лопата піківна. Шух. І. 97.
Поперенизувати, -зую, -єш, гл. Перенизать (во множествѣ). Давно не перенизувала намиста, треба сісти та поперенизувати, а то ще порветься. Харьк.
Фарисейський, -а, -е. Фарисейскій. Желех.
Циркул, -ла, м. Округъ, волость. Галиц.
Чесання, -ня, с. Чесаніе. Ум. чесаннячко. Чи жаль тобі гуляннячка, субітнього чесаннячка. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЛЯХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.