Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бентежити

Бентежити, -жу, -жиш, гл. 1) Смущать, обезкураживать, сбивать съ толку. 2) Тревожить, волновать. По світах свою силу показувать, людей дивувать та людський спокій бентежить. Грин. І. 193. І нас новий бентежить Наливай. К. ПС. 31. 3) Ругать, срамить, безчестить; покрывать срамомъ, безчестьемъ. Я гетьманом двадцять літ.... і я — тепер нікчемний дід — коверзував би ще про зраду? Глянь, що не вимудрує зло? На що мені бентежить славу? Греб. 329.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНТЕЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНТЕЖИТИ"
Гок, -ку, м. Степной загонъ для скота. Мнж. 178.
Задзеленьча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зазвонить (о бубенчикахъ); зазвенѣть, забренчать.
Знемиліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться непріятнымъ.
На-по́ступі, нар. Предъ родами, въ ожиданіи родовъ. Тут косовиця заходе, а жінка на-поступі, — треба на родини та на хрестини грошей, а де їх узяти. Павлоград. у.
Невиразний, -а, -е. Неясный, неотчетливый; невнятный.
Низка, -ки, ж. 1) Связка чего-нибудь нанизаннаго. 2) Рядъ. Стояли ті рашавці, як вартовики, низкою. О. 1862. IX. 63.
Отишити, -шу, -шиш, гл. Усмирить, успокоить.
Скитання, -ня, с. Скитаніе. Мил. 201.
Скісно нар. Наискось, вкось.
Урма, -ми, ж. Мѣсто, по которому гоняютъ скотъ, покрытое слѣдами его ногъ, дорога, протоптанная скотомъ. О. 1862. V. Кух. 39. На урмах хліб дуже гарний роде. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕНТЕЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.