Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бентежити

Бентежити, -жу, -жиш, гл. 1) Смущать, обезкураживать, сбивать съ толку. 2) Тревожить, волновать. По світах свою силу показувать, людей дивувать та людський спокій бентежить. Грин. І. 193. І нас новий бентежить Наливай. К. ПС. 31. 3) Ругать, срамить, безчестить; покрывать срамомъ, безчестьемъ. Я гетьманом двадцять літ.... і я — тепер нікчемний дід — коверзував би ще про зраду? Глянь, що не вимудрує зло? На що мені бентежить славу? Греб. 329.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНТЕЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНТЕЖИТИ"
Гарманити, -ню, -ниш, гл. Молотить лошадьми или волами, запряженными въ катокъ или въ повозку съ тяжестью. У нас горох не молочений, чачавиця не гарманена. Мил. 157.
Дзюрча́ння, -ня, с. Журчаніе.
Дора́дець, -дця, м. Совѣтникъ.
Загострюва́тися, -рююся, -єшся, сов. в. загостри́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Заостриваться, заостриться.
Зап'я́стник, -ка, м. Манжета (шерстяная). Вх. Лем. 416.
Лакузитись, -жуся, -вишся, гл. Поддѣлываться, подлаживаться. Мнж. 184.
Обридальний, -а, -е. = обридливий 1. Мнж. 187.
Овесок, -ска, м. 1) Ум. отъ овес. 2) Родъ узора въ вышивкахъ. (Залюб.).
Прозорний, -а, -е. 1) = прозірний. 2) Прозорна рушниця. Ружье большого калибра.
Чорноголовець, -вця, м. = чорнобривець 4. Вас. 162. Чоботи добрі, чорноголовці. Мир. ХРВ. 343.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕНТЕЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.