Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бейдуля

Бейдуля, -лі, ж. Дура, глупая женщина. Вх. Лем. 391.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЙДУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЙДУЛЯ"
Двожи́льний, -а, -е. Двужильный. Кобила двожильна. О. 1862. IV. 83.
На́мість, на́місць, нар. Вмѣсто. Желех.
Неживий, -а́, -е́ Неживой, мертвый.
Осоромити, -млю, -миш, гл. Осрамить. Щоб тебе побив несвітський сором, як ти нас осоромив. Ном. № 3664.
Пищуватися, -щуюся, -єшся, гл. Питаться. Парою з розламаного хліба пищуються мертві душі. ХС. III. 56.
Понаселяти, -ля́ю, -єш, гл. Населить (во множествѣ). Города, села понаселяли. Драг. 421.
Призва, -ви, ж. Призывъ въ военную службу. Ходив на призву виймати жеребки. Васильк. у.
Ростопити, -ся. Cм. ростоплювати, -ся.
Скитальниця, -ці, ж. Скиталица. Моя й скитальниця, моя й горювальниця! Мил. 195. Ум. скитальничка.
Спахнути Cм. спахувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЙДУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.