Відчалювати, -люю, -єш, сов. в. відчалити, -лю, -лиш, гл. Отчаливать, отчалить. Самі ученики його відчалили. Зараз поставивши возок з кіньми на пором і відчалили. — каюк од берега. Оттолкнуть челнокъ отъ берега.
Гадкувати, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять, раздумывать. Він тогди не каже нічо, лиш собі гадкуїт.
Гугня́вий 2, -а, -е. Гнусливый, говорящій въ нось.
Дрімо́та, -ти, ж. Дремота. Ой ходить сон коло вікон, а дрімота коло плота. Ой. на кота воркота, на дитину дрімота. Цвіти ж собі, живи собі самотою, самотою, втішай себе солодкою дрімотою, дрімотою.
Копійка, -ки, ж.
1) Копейка. У Попівці хліб по копійці, у Перекопі хліб по копі.
2) Деньги, капиталъ. Скотинку попродала і стала собі з копійки жити. Як стали хазяйнувать, так де та й копійка набралась! Зараз і почав скуповувать землю. Ум. копієчка. А я оддала братові всі до копієчки, що взяла за худобу.
Паристий, -а, -е. Парный, подъ пару. Добрі воли, та не паристі: один дуже сягнистий, а в другого короткі ноги, так не зійде з ним.
Підбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підбити, підіб'ю, -єш, гл.
1) Подбивать, подбить. Одступітеся, вороги, із щасливої дороги, підоб'ють кониченьки ноги.
2) Дѣлать, сдѣлать подкладку. На козакові шапка бирка, зверху дірка, травою пошита, вітром підбита. він лисом підшитий, псом підбитий. Хитеръ какъ лисица, золъ какъ собака.
3) О тѣстѣ: 4) Окучивать, окучить (растенія). Дівчата... тютюн підбивали. Я вдень, до обід, гурки підбивала.
5) Покорять, покорить, подчинить, поработить.
Слухнянство, слух'янство, с. Послушаніе.
Цямкати, -каю, -єш, гл. Чавкать, чмокать (при ѣдѣ).
Шепоти, -тів, м.
1) Пришептываніе.
2) Ябедничество, наушничество.
