Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безуставичне

Безуставичне, безуставично, нар. Безпрестанно, постоянно. Він так безуставичне робить. Безуставично дома сидить. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУСТАВИЧНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУСТАВИЧНЕ"
Виснувати, -ную, -єш, гл. 1) Израсходовать на основу (нитки). 2) Сосновать.
За́їнько, -ка, м. Ум. отъ заєць.
Маляре́нко, -ка, м. Сынъ живописца, маляра.
Обіздріти, -дрю, -риш, гл. 1) Увидѣть. Борз. у. 2) поки сонце обіздріє. Пока роса спадетъ. Мнж. 187.
Попер, -пру, м. Перець. Вх. Лем. 453.
Посміхуватися, -хуюся, -єшся, гл. Посмѣиваться. Касян тільки посміхується. Н. Вол. у.
Стукнява, -ви, ж. Стукотня. Там така стукнява та грюкнява. Харьк.
Схитрувати, -трую, -єш, гл. Ухитриться, употребить хитрость. Як би йому схитрувати, щоб обдурити жида-шинкаря. Грин. II. 226.
Чужосторон, -на, м. = чужосторонець. Летів ворон чужосторон. ЕЗ. V. 37.
Шкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = шкарубіти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУСТАВИЧНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.