Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

берда

Берда, -ди, ж. Стража. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРДА"
Віршовий, -а, -е. Стихотворный. О. 1862. ІІІ. 52.
Гарькавий и пр. = гаркавий и пр.
Заміша́ння, -ня, с. Смятеніе, замѣшательство.
Запропада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запропа́сти, -паду́, -де́ш, гл. Совершенно пропадать, пропасть. Бодай тії гуси марно запропали. Чуб. V. 258.
Лища́ти, -щу, -щи́ш, гл. Блестѣть, лосниться. Молода кора на яблуні аж лищить. Черк. у.
Омилити, ся. Cм. омиляти, -ся.
Похарчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Покормиться; постоловаться нѣкоторое время. Дали їй лиш тілько на дорогу, щоб вона мала похарчитися. Чуб. II. 67.
Сестриця, -ці, ж. Ум. отъ сестра.
Хтось, когось, мѣст. Кто то, кто-нибудь. Прийшов хтось та взяв щось. Посл.
Шкаворіжний, -а, -е. Отвратительный, гадкій. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.