Дя́кувати, -вую, -єш, гл. Благодарить. Дякує красно. Дякую тобі, мати, да що ти породила, тілько не дякую, що не оженила. Чого сидиш, Марусенько, чом не дякуєш батеньку? Ой не дякуй мені, брате. дя́кувати господо́ві. Благодаря Бога.
Канюка, -ки, об.
1) Попрошайка.
2) Ув. отъ каня. Летіла канюка, постреляна з лука. Канюкою сидить.
Напе́рти, -ся. Cм. напірати, -ся.
Напосіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. напосі́сти, -ся́ду, -деш, гл. Насѣдать, насѣсть, налегать, налечь, настаивать, настоять. Тоді б ми з москалем так на злочестиві костьоли напосіли, як ляхи на наші благочестиві церкви. Я таки на нього напосяду, то він оддасть.
Ошатний, -а, -е. Нарядный, хорошо одѣтый. Дивітесь, люде добрі, який я зодягний та ошатний.
Підмащувати, -щую, -єш, сов. в. підмасти́ти, -щу, -стиш, гл. Подмазывать, подмазать.
Розмаїти, -маю́, -ї́ш, гл. Разнообразить. А ви вже бо жирно хочете, — щоб чотирі сорочки та й розмаїть, щоб неоднакові були. — Як це, діду розмаїть? — Так, щоб одна на одну не схожа була шитвом.
Сваха, -хи, ж.
1) Мать зятя или невѣстки, а также родственница одного изъ супруговъ, по отношенію къ родственницѣ другого. Пишна сваха, пишна, проти зятя не вийшла.
2) Свахами взаимно называются женщины, вступившія между собою въ какую либо коммерческую сдѣлку. Ум. сва́шка, свашечка, сванька, сваненька, сванечка, сванютка и пр., но всѣ эти слова употребляются преимуществ. въ особомъ значеніи, — Cм. свашка.
Тальба, -би, ж. Плоть сплавного дерева; на немъ есть керма и сохар. (Cм.).
Укусити Cм. укушати.
