Битий, -а, -е. 1) Битый. Каже дитина, що бита, та не каже за що. битий ходиш. Вотъ-вотъ будешь побитъ. Битий ходиш. — от-от-от попоб'ють. я в тім не битий. Я этому не учень, я этого не знаю. 2) О дорогѣ: торный, укатанный. Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. 3) Печатный. Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію. 4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. Битії таляри. При боці шабля у Дамашку бита. Без битої голої копійка. 5) бита підлога. Полъ изъ бревенъ. Ум. битенький.
Вичастувати, -тую, -єш, гл. Истратить, потчивая. Оставалась пляшка спотикачу. Піди ж принеси, коли не вичастувала ким.
Де́який, -а, -е. Кой-какой, нѣкоторый. Инший легко робить та хороше ходить; а деякий робить, то й піт крівавий його 'бливає, нічого не має. Забравши деяких троянців, осмалених як гиря ланців, п'ятами з Трої накивав. Сонечко позлизує сніг де з яких горбиків на піску.
Качулка, -ки, ж. = качулея.
Клопота, -ти, ж. = клопіт. Гроші невеликі, але клопота. Ум. клопоточка. Та троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку.
Остривний, -а, -е. Точильный. Остривний камінь.
Сплавний, -а, -е. Судоходный, сплавный.
Трона, -ни, ж. = трон 1. Пустив його Господь на свою трону.
Убазарювати, -рюю, -єш, гл. Продать или купить что на базарѣ.
Устрим, -му, м. = упин. Нема встриму вдовиному сину.