Перейти до вмісту
Словник Грінченка

бендюжний

Бендюжний, -а, -е. 1) Относящійся къ роспускамъ. 2) Скверный, нечестный. ходить як бендюжна. Ходить какъ безчестная, распутная женщина. Шейк.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.