Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бекешка

Бекешка, -ки, ж. 1) Ум. отъ бекеша. 2) Глыба земли. Ромен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕКЕШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕКЕШКА"
Анаці́я, -ці́ї, ж. Затруднительное положеніе, бѣда. Попавсь небіжчик в анацію. Греб. 322.
Де́кілька нар. Нѣсколько.
Заслужени́на, -ни, ж. = заслуга 2. Желех.
Карупір, -ру, м. = канупір. Вх. Пч. І. 13.
Ма́чоха, -хи, ж. = мачуха. Желех.
Мо́вність, -ности, ж. Словоохотливость, говорливость; рѣчистость.
Носорожець, -жця, м. Сказочная птица съ рогомъ на носу, погибшая во время потопа, такъ какъ она, полагаясь на свою силу, не захотѣла войти въ ковчегъ. Драг. 95.
Очутіти, -тію, -єш, гл. = очутитися 1. Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї. МВ. (О. 1862. І. 97).
Приговірка, -ки, ж. = приповідка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Рантушок, -шка, м. Ум. отъ рантух.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕКЕШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.