Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бейла

Бейла, -ли, м. Дурачина, остолопъ, болванъ. Бердич. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЙЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЙЛА"
Жаля́чка, -ки, ж. = жалива. Желех.
Моро́зитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Морозиться. 2) Мерзнуть, зябнуть.
Невдячниця, -ці, ж. Неблагодарная. Нащо ж, невдячнице, на льос нарікати? Чуб. V. 172.
Осип, -пу, ж. Дань, подать зерномъ. Осипу (даси) корець жита та півкорця овса і ячменю. ЗОЮР. І. 143.
Підхопити, -ся. Cм. підхоплювати, -ся.
Позасіювати, -сіюю, -єш, гл. = позасівати.
Поквасніти, -ні́ю, -єш, гл. Скиснуть.
Пустинник, -ка, м. = пустельник. Гн. II. 95.
Стороженька, -ки, ж. Ум. отъ сторожа.
Сухостій, -сто́ю, м. Усохшее на корню дерево.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЙЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.