бейкати

Бейкати, -каю, -єш, гл. Кричать на звѣря. Cм. тюкати. Вх. Зн. II.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 48.

Випадкові слова

Жаборі́ння, -ня, с. = жабуріння.

повністю...

Затя́жець, -жця, м. Завербованный въ войско, участникъ вольнаго военнаго отряда, — напр. такъ называли гайдамаковъ. ЗОЮР. 153, 154.

повністю...

Лютува́тися, -туюся, -єшся, гл. 1) = лютувати 1. 2) Паяться.

повністю...