Джбан, -ну, м. Жбанъ. Червоної міді джбан.... зостав на варенуху. Хоч на мені жупан дран, єсть у мене грошей джбан.
Запа́шно нар. Пахуче, съ запахомъ. Хто ж тобі головочку змиє, м'яткою та любистечком, щоб і тепло, щоб і запашно... тобі бум? В хаті стало, як у садочку: і земно, і запашно.
Зозулин, -на, -не. 1) Кукушкинъ.
2) Раст. а) зозулині рушнички. Listera ovata В. б) — сльози. Listera ovata В. Orchis militaris L. в) — черевички. Раст.? г) — чоботи. Раст. Orchis ustulata.
Зорятися, -ря́ється, гл. безл. Показываться зарѣ. Там зоряється, займається. Вже й зоряється. Вже сонце — день. Зза дубків молоденьких зорява стяга рожева зорялася.
Нині нар. Сегодня. Бодай мій ворог знав, що нині за день. Від нині бачитимете небо відкрите.
Пісковий, -а́, -е́ Песчаный; песочный. Збірай свої війська лісовії, луговії і пісковії.
Темниця, -ці, ж.
1) Темная комната. Шиють шевчики у світлиці, а кравчики у темниці.
2) Темница, тюрьма. Там стояла темниця кам'яная. Що у тій то темниці пробувало сімсот козаків, бідних невольників. Лучче було б, мій сину, на волі гуляти, як тепер із темниці в вікно виглядати. Ум. темничка, темниченька.
Упоминатися, -наюся, -єшся, сов. в. упімнутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Напоминать, напомнить.
2) — чого́ від кого. Желать, требовать, потребовать, что отъ кого.
Устрахнутися, -нуся, -нешся, гл. Испугаться.
Учащати, -щаю, -єш, гл.
1) Часто ходить куда; часто посѣщать кого. До титаря вчащає. Де люблять, не вчащай, де не люблять — не бувай. З того часу став учащати що-вечора.
2) Уменьшать, отдѣлять часть. І чужого не займай, і свого не вчащай.
