Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

берва

Берва, -ви, ж. 1) Перекладина, мостикъ. Желех. 2) Вѣтка? Лежали берви бервінковиї, благослови, Боже, і ти, Божая Мати, деревце убирати. Гол. II. 99. (Свад. пѣсня).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕРВА"
Буковинський, -а, -е. Относящійся къ Буковинѣ, буковинскій. Федьк. І. 51.
Заме́титися, -чуся, -тишся, гл. Заразиться. Була в його скотинка, та так заметилася і пропала. Новомоск. у. Заметився страшною пошестю. Левиц. Пов. 327.
Льво́вий, -а, -е. Львиный. А на йому шуба львова. Чуб. III. 457.
Поділок I, -лку, м. Ум. отъ поділ.
Понаплітати, -та́ю, -єш, гл. Наплесть (во множествѣ).
Потурчати, -чу́, -чи́ш, гл. = потуркати.  
Проскуриця, -ці, ж. = проскура. Яра пшениця — на проскурицю. Чуб. III. 390.
Садковий, -а, -е. Садовой. Садкове сіно.
Спахнути Cм. спахувати.
Увіймити, -млю́, -миш, гл. Отнять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕРВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.