Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

белендіти

Белендіти, -джу, -диш, гл. = баландіти. Вх. Зн. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЕНДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЕНДІТИ"
Горохви́ння, -ня, с. соб. = Горохвини.
Лижка́рство, -ва, с. Выдѣлка ложекъ. Шух. І. 247.
Нацвірінькати, -каю, -єш, гл. Начирикать.
Оазіс, -су, м. Оазъ. Мов оазіс, в чистім полі село зеленіє. Шевч.  
Поростягати, го́ю, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Розлуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розлупитися, -плюся, -пишся, гл. Разламываться, разломиться на части (о посудѣ и пр). Макітра розлупилась; яйце розлупилось. Зміев. у.
Токаренко, -ка, м. Сынъ токаря.
Уденішній, -я, -є. Дневной. Констан. у.
Хвисткий, -а, -е. Гибкій. Одна дівча була гостренька.... Швидка, гнучка, хвистка, порскенька. Котл. Ен. ІІІ. 72.
Хоз, -зу, м. Родъ сафьяна. Пятигор. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЛЕНДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.