Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бека

Бека, -ки, ж. Дѣтск. Гадость. Cм. беку, бецяти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕКА"
Блоховодниця, -ці, ж. Имѣющая на себѣ много блохъ (преимущественно о кошкѣ, собакѣ). Лохв. у.
Захожуватыся, -жуюся, -єшся, гл. = заходжуватыся. Наглядів раз п. гарненьку молодичку та й давай біля неї заходжуватись. Мнж. 93.
Змисний, -а, -е. Ловкій, смышленный, догадливый.
Ізб.. Cм. зб.
Кривдити, -джу, -диш, гл. Обижать. Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. Ном. № 2296.
Мину́лість, -лости, ж. Прошлое.
Постукувати, -кую, -єш, гл. Постукивать. Сяде верхом на кочергу, постукує єю по хаті. Чуб. І. 68.
Рукодайний, -а, -е. Добровольный. Рукодайний слуга. К. Дз. 74.
Трьох-зілля, -ля, с. = тройзілля. Покидай, козаче, трьох-зілля копати, потішайся Марусі вінчати. Грин. III. 236.
Шошон, -на, м. Верхнее длинное женское лѣтнее платье. Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.