Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безщасний

Безщасний, -а, -е. Несчастный, обездоленный, не имѣющій удачи. Така твоя доленька безщасна. Н. п. У три ряди бідних безщасних невольників посажено. АД. І. 90.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЩАСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЩАСНИЙ"
Злодійство, -ва, с. Воровство. Коли не злодійство, то разбійство в нашім селі. Н. Вол. у.
Квасність, -ности, ж. Кислота.
Ковтнути Cм. ковтати.
Ми́ґла, -ли, ж. Куча сложеннаго дерева. Шух. І. 180. Cм. миґлювати.
Непокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Безпокоить, тревожить.
Протрухнути, -ну, -неш, гл. = протрухлявіти.
П'ядики, -ків, м. мн. Раст. Lycopodium annotinum et clavatum. Лв. 100.
Розденчити, -чу, -чиш, гл. = розіднити. Желех.
Сухоліття, -тя, с. Сухое, бездождное лито. Ном. № 13647.
Уміщати, -щаю, -єш, сов. в. умістити, -щу, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить. Зміев. у. Не вмістити тобі в серці пової науки. К. Досв. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЩАСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.