Виздихати, -хаю, -єш, гл. Подохнуть, издохнуть. Як би Бог слухав пастуха, то б уся череда виздихала.
Виполоч, -чі, ж. Неглубокая водомоина. ; лужа, родъ неглубокаго рѣчнаго заливчика? Є виполоч мала і велика: по коліна і попід плечі чоловікові.
Доди́бати Cм. Додибувати.
Зашумоті́ти, -мочу́, -тиш, гл. Зашумѣть (въ головѣ). Випили ми по чарці і по другій... зашумотіло у його.
Клюга, -ги, ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? — Я ношу! У мене й ратища постругані... — І в мене клюга за халявою... — Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще... Кете сюди, позасовуємо під сіно. — Люде достають із кишень і з-за халяв клюги тисовії.
Оправдати, -да́ю, -єш, гл. Оправдывать, отстаивать кого. Я буду оправдати тебе перед людьми.
Павичка, -ки, ж. Самка павлина. Cм. пава. Впрягла в ґринджолята павичку.
Повтинати, -на́ю, -єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Повтинати пальчики.
Поклацати, -цаю, -єш, гл. Пощелкать зубами.
Шепіт, -поту, м. = шепт. А про що ви шепоти ведете з наймичкою? Тілько Христя і розібрала з того шепоту.
