Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безухий

Безухий, -а, -е. = безвухий Левиц. І. 244.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУХИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗУХИЙ"
Бахурка, -ки, ж. Развратница.
Винниця, -ці, ж. 1) Винокурня. Міждо винниці і між броварниці пробіга. Мет. 414. 2) Виноградникъ. Угор. 3) мн. ви́нниці, -ць. = порічки. Шух. І. 109. Ум. ви́нничка.
Вир, -ру, м. Водоворотъ, омутъ. Взяли жидівочку та під білі боки, розмахали і кинули та у вир глибокий. Гол. Ум. вирочок.
Ґрівджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. Шипѣть (о гусяхъ). Гуски ґрівджат, як хочут вкусити. Вх. Лем. 408.
Засині́тися, -ні́юся, -єшся, гл. = засиніти. Сине море засинілося. Чуб. V. 985.
Накива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Накивать, покивать. Накивав на мене та й пішов. Накивала жінка дякові, щоб прийшов. Мнж. 94. 2) — на кого. Пригрозить кому. 3)п'ятами. Удрать, убѣжать. П'ятами накивав, аж залопотіло. Ном. № 4418.
Позаохочувати, -чую, -єш, гл. Привлечь къ чему, поощрить (многихъ).
Промовний, -а́, -е́ Краснорѣчивый. К. Дз. 174.
Регула, -ли, ж. Уставъ. По військовій регулі за се повинен він смертної кари. Стор. МПр. 28.
Татарчук, -ка, м. 1) Молодой татаринъ. 2) Татарскій потомокъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗУХИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.