Біль II, -лю, м. Бѣлая краска, бѣлило. Ой у полі коршма дильом дильована, дильом дольована, більом більована.
Братися, беруся, -решся, гл. 1) Браться; приниматься. На Гліба-Бориса до хліба берися. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Хмари беруться із землі, а більше із води. тобі живеться — і на скіпку береться. Тебѣ во всемъ удача. 2) Идти, направляться, всходить, взбираться, взлѣзать. Як приїду в город, то все берусь почувати в кума. Раденька вже, як хто навстріч мені береться. Що мені робити? Чи додому, чи до тестя братись. Хтось за ворітьми почав кашляти, і стало чути, як щось, або старе, або недуже, береться в башті по сходах до віконця. Дід, зігнувшися з холоду, береться на піч. Недалечко слива була рясна. Дивлюсь, щось береться на неї і трусить. 3) Набираться. Ой я в бору воду беру, — вода не береться. 4) Собираться, готовиться. Стріляй швидче, бо вже беруться летіть качки. Мати поседіла, береться йти. Посиділа я в них та й додому беруся. 5) Приближаться (о времени), подходить, доходить. До сорока гоп вже мені береться. Вже до двох тисяч років береться, як вони її (правду) затуманюють. Бралося вже до півночі. Уже й пуд обіди береться. 6) Биться, драться. Пішли ся брати на олов'яне боїще; як тот утяв Покотигорошком, — по кістки; Покотигорошок проклятим як вдарив, — по коліна. 7) — в ноги. Убѣгать, бѣжать. Береся в ноги і втіче. 8) — до чого. а) Браться, приниматься за что, дѣлать какое-либо дѣло. До книжки він береться охочо. До французької мови і до музики добре й я бралась, до танців тож. Въ томъ же значеніи безъ предлога. Воно гарненьке, не аби яке, і граматки береться. б) Липнуть, приставать къ чему. Болото береться до коліс. 9) — з ким. Вступить въ бракъ. Нащо мені женитися? нащо мені братись? Любилися, кохалися, чому не беремся? Коли син женивсь козацький, доня замуж бралась, — той в жупан, а ся у кунтуш любо одягалась. 10) — за кого. Приниматься за кого. Нікого й соромитись: нас двоє; що дня вже за мене береться. 11) — чим. Превращаться во что. Вгорі дуже холодно, як у нас зімою, через що пара та, що йде од землі з теплим воздухом,.... береться маленькими бульбашками. 12) — на силу. Чувствовать себя въ силахъ. Ой коню мій, коню вороний! чи берешся на силу? 13) береться сварка. Происходить ссора. Між челядю бересі сварка найбільше із за курей та любасів. 14) не береться сон. Не хочется спать. Хата біла, постіль мила, а сон не береться: чорні брови, біле личко на думці снується. 14) мороз береться. Морозить. Береться світом мороз.
Відборчик, -ка, м. Столярн.: отборный стругъ.
Відгризатися, -заюся, -єшся, сов. в. відгризтися, -зуся, -зешся, гл. 1) Отгрызаться, отгрызться. Вовчими зубами відгризуся, ведмежою силою відборюся. 2) Отгрызаться, отгрызться, отбраниться. Як напало на мене семеро перекупок, то ледві одгризлась.
Діря́вий, -а, -е. = Діра́вий. Пазуха була дірява.
До́від I, -воду, м. 1) Доказательство, доводъ. Доводами доведений. Що казати перед громадою, які доводи давати. Тиха Кирилова мова, щира та тепла порада, розсудливі доводи не раз спиняли гіркі батькови скорботи. 2) До́від да́ти чому. Управиться, сладить. Не дав доводу ділові. Він готовому доводу не дав, а то щоб придбав ще.
Зали́ти, -ся. Cм. залива́ти, -ся.
Мурянча́ний и муря́нчий, -а, -е. = мурманьчий.
Обвинувачувати, -чую, -єш, сов. в. обвинуватити, -чу, -тиш, гл. Обвинять, обвинить. Нікого не обвинувачуйте криво. Назирали, чи сцілить у суботу, щоб обвинуватити його.
Чотирниця, -ці, ж. Въ загадкѣ: а) ко лесо. Чотирі чотирниці бігли на вечорниці, одна одну здоганяє, та не здожене. б) Нога коровы. Ум. чотирни́чкз. Чотирі чотирнички, п'ята шинкарочка, шоста підставочка.
