Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

белькотун

Белькотун, -на, м. Лепетунъ, болтунъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКОТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКОТУН"
Ангеля́нець, -нця, м. = Англі́єць. Закр.
Бавуна, -ни, ж., бавуняний, -а, -е. = бавовна, бавовняний. Шейк.
Виснитися Cм. висинатися.
Висохти Cм. висихати.
Вузісінько нар. Совершенно узко.
Ли́шко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Мо́нятися, -юся, -єшся, гл. Мяться, возиться, копаться.
Роскашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Раскашляться.
Сап'янці, -ців, м. мн. Сафьянные сапоги. Вас. 162. КС. 1893. V. 283. На козаку бідному летязі сап'янці, — видні п'яти пальці. Мет. 377.
Убрести, -ду́, -де́ш, гл. 1) Войти въ воду. Первий раз ступив, по коліна вбрів. Мет. 19. 2) Переносно: попасть въ бѣду. В таке вбрела, що ледві за рік вирнула. Г. Барв. 242.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЛЬКОТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.